Ўановна редакц≥Ї! я багато читала про необх≥дн≥сть реконструкц≥њ виноградних насаджень. –озкаж≥ть, будь ласка, про спос≥б в≥дведенн¤ здерев'¤н≥лою лозою. √адаю, така ≥нформац≥¤ стане у пригод≥ багатьом виноградар¤м-початк≥вц¤м.
ƒ.“арасюк, м. ќдеса
ƒл¤ в≥дведенн¤ здеревТ¤н≥лою лозою застосовують кущ≥ основного сорту. –ослини вибирають здоров≥, з високою врожай≠н≥стю, ¤к≥ ростуть неподал≥к в≥д м≥сць зам≥ни.
¬осени, п≥сл¤ зак≥нченн¤ вегетац≥њ, укладають здерев'¤н≥л≥ в≥дсадки, п≥дв'¤зуючи лози до верхнього дроту або к≥лка, а п≥сл¤ обр≥зуванн¤ куща починають њх укладати. Ћози дл¤ в≥дсадк≥в вибирають ближче до поверхн≥ ірунту ≥ краще, коли вони розташован≥ з боку майбутнього куща.
¬≥д маточного куща в напр¤мку до вибраного м≥сц¤ викопують канаву з таким розрахунком, щоб укладена лоза не пошкоджувалас¤ п≥д час оброб≥тку ірунту в р¤дах. јле в будь-¤кому випадку в≥дсадки бажано укладати т≥льки в напр¤мку р¤ду.
опаючи канави, на дно кидають 1Ч2 лопати перепр≥лого гною ≥ 100Ч150 г гранульованого суперфосфату, перем≥шують добрива з землею (на щеплених виноградниках цього робити не варто, бо немаЇ потреби стимулювати розвиток кореневоњ системи в≥дсадк≥в, ¤к≥ упродовж усього свого житт¤ живл¤тьс¤ в≥д мате≠ринських кущ≥в). „им менше корен≥в на в≥дсадках, тим кра≠ще.
ѕот≥м лозу укладають в канаву ≥ к≥нець њњ вивод¤ть на м≥сце, де повинен бути новий кущ. Ќад поверхнею земл≥ залишають к≥нець пагона з 3Ч4 в≥чками, а решту в≥чок осл≥плюють.
анаву спочатку наполовину засипають землею з верхн≥х шар≥в ірунту ≥ старанно њњ утоптують, а пот≥м виливають у нењ не менше в≥дра води (¤кщо в≥дведенн¤ робл¤ть навесн≥). оли ірунт вбере воду, канаву засипають повн≥стю.
якщо в≥дсадок укладають восени, на паг≥н, залишений над по≠верхнею ірунту, насипають горбик земл≥ заввишки 20Ч25 см.
” перший р≥к в≥д≠садок утворюЇ 2Ч4 пагони ≥ даЇ врожай. Ќа другий р≥к приступають до формуванн¤ нового куща, зб≥льшенн¤ навантаженн¤ ¤кого повинно в≥дбуватис¤ поступово, бо корен≥ материнського куща з кожним роком мають забезпечувати живленн¤ все б≥льшоњ к≥лькост≥ пагон≥в.
ѕол≥пшенн¤ умов росту материнського куща, зокрема удобренн¤, п≥дживленн¤, зрошенн¤ тощо, прискорюЇ р≥ст ≥ формуванн¤ в≥дсадка, а також зб≥льшенн¤ врожаю. ” пер≥од сильного росту в≥дсад≠ка прищипують верх≥вки його пагон≥в дл¤ розвитку пасинк≥в, а в пер≥од упов≥льненого росту Ч виконують чеканку пасинк≥в, щоб вони краще визр≥вали. ¬икористовуючи основн≥ пагони ≥ пасин≠ки п≥д час обр≥зуванн¤, можна зак≥нчити формуванн¤ таких кущ≥в за 2Ч3 роки.
Ќа щеплених виноградниках не сл≥д в≥дводити в≥д куща б≥ль≠ше одного в≥дсадка.
—л≥д зазначити, що при в≥дкопуванн≥ кущ≥в п≥сл¤ зимових мороз≥в в укривн≥й зон≥ необх≥дно бути дуже обережними, щоб не пошкодити в≥дведену лозу, дл¤ чого њњ позначають к≥лочками.
ћушу з≥знатис¤, що мен≥ не повезло при закладанн≥ власного присадибного виноградника. ≥лька рок≥в тому висадив три р¤ди молодих саджанц≥в. ƒе¤к≥ з них загинули, окрем≥ мають хворобливий вигл¤д або житт¤ в них ледь жевр≥Ї. я довго розм≥рковував, анал≥зував, чому так сталос¤, але, ¤к кажуть, сльозами горю не допоможеш. ќтож, порадьте, що мен≥ тепер робити, аби запоб≥гти так≥й прикрост≥.
ј.„еревацький,м. ’арк≥в
ўоб мати високоврожайн≥ виноградн≥ насадженн¤, виноградар повинен потурбуватис¤ про створенн¤ нормальноњ густо≠ти насаджень у перш≥ роки п≥сл¤ сад≥нн¤. ≤ ¤кщо через неспри¤тлив≥ умови зим≥вл≥, ураженн¤ шк≥дниками чи хворо≠бами окрем≥ рослини загинули, на њхн≥ м≥сц¤ п≥дсаджують нов≥.
” старих насадженн¤х також застосовують п≥дсаджуванн¤ за в≥дсутност≥ п≥др¤д к≥лькох кущ≥в або при на¤вност≥ хво≠рих чи неврожайних рослин тощо.
ѕ≥дсаджуванн¤ на м≥сц¤ загиблих кущ≥в починають восени. ƒл¤ цього викопують велик≥ ¤ми (завглибшки ≥ завширш≠ки до 70 см), ¤к≥ залишають в≥дкритими прот¤гом ус≥Їњ зими. Ќапровесн≥ њх засипають землею. ѕ≥д час сад≥нн¤ ¤ми на цих м≥сц¤х знову викопують, але вже маленьк≥, ¤к при закладанн≥ нового виноградни≠ка. Ќа дно кожноњ з них внос¤ть до 4Ч5 кг перегною й перем≥шують його з землею. ѕри цьому необх≥дно стежити, щоб перегн≥й не потрапл¤в безпосередньо на корен≥ саджанц≥в.
Ќавесн≥ на запланованих м≥сц¤х висаджують першосортн≥ саджанц≥, ¤к≥ обр≥зують залежно в≥д сили њхнього росту на 3Ч5 в≥чок.
—л≥д зазначити, що п≥дсаджуванн¤ на плодоносних виноградниках часто буваЇ невдалим, ¤кщо виноградар ставитьс¤ до роботи недбало, застосовуЇ не¤к≥сний садивний мате≠р≥ал або погано догл¤даЇ за висадженими рос≠линами п≥д час вегетац≥њ.
ј ще завжди необх≥дно пам'¤тати, що за п≥дсаджуванн¤ на старих виноградниках са≠джанц≥ одразу потрапл¤ють у неспри¤тлив≥ умови, оск≥льки ірунт на таких д≥л¤нках пронизаний корен¤ми сус≥дн≥х дорослих кущ≥в. ¬они частково забиратимуть у молодоњ рослинки вологу й поживн≥ речовини, зат≥нюватимуть њњ. “ому, ¤к зазначалос¤ вище, необх≥дно п≥дбирати лише найрозвинут≥ш≥ саджанц≥, старанно готувати њх до сад≥нн¤ ≥ добре догл¤дати за ними.
ўоразу, п≥дгортаючи кущ≥ на своЇму винограднику, замислююс¤, а чи правильно ¤ це роблю. Ќещодавно ¤ одруживс¤, вдвох ≥з дружиною почали господарювати б≥л¤ земл≥. –осте у нас виноград, р≥зноман≥тна садовина ≥ городина. “а оск≥льки досв≥ду мен≥ ще бракуЇ, хочу д≥знатис¤, дл¤ чого потр≥бно п≥дгортати кущ≥ винограду ≥ коли це краще робити.
™.—лободенко,м. ременчук
ѕ≥дгортанн¤ винограду Ц це п≥дсипанн¤ земл≥ навколо куща дл¤ захисту його в≥д заморозк≥в, запоб≥ганн¤ утворенню льоду ≥ пошкодженню штамба. ѕ≥дгортаючи кущ≥, привалюють пухкий ірунт до основи стебел рослин. «авд¤ки цьому ірунт добре прогр≥ваЇтьс¤, в≥дбуваЇтьс¤ його аерац≥¤, а зайва волога зникаЇ. ѕ≥дгортанн¤ кущ≥в спри¤Ї також накопиченню доступних рослинам поживних речовин.
«а весн¤них заморозк≥в п≥дгортанн¤ захищаЇ в≥д пошкоджень кущ≥в винограду (а також тро¤нд, картопл≥, пом≥дор≥в тощо).
ќднак цей агрозах≥д не завжди сл≥д застосовувати. “ак, ¤кщо в ірунт≥ бракуЇ вологи, то п≥дгортанн¤ ще б≥льше висушить його. ќтже, за таких умов п≥дгортати рослини не рекомендуЇтьс¤.
≥льк≥сть п≥дгортань ≥ час њх виконанн¤ залежать в≥д б≥олог≥чних особливостей рослин та грунтово-кл≥матичних умов того чи ≥ншого рег≥ону. ѕ≥дгортати краще п≥сл¤ дощу або поливу, одночасно розпушуючи ірунт навколо рослин.
Ќещодавно прочитала про те, що на р≥зних за родюч≥стю ірунтах застосовують р≥зн≥ форми веденн¤ кущ≥в винограду. „и й справд≥ це так? –озкаж≥ть, будь ласка, про це детальн≥ше. ≤ що ще сл≥д враховувати, вибираючи висоту штамба, форму крони кущ≥в?
—.Ћисенкова,¬≥нницька обл.
ѕри вибор≥ висоти штамба, форми крони кущ≥в, густоти њхнього сад≥нн¤, п≥дпор тощо обовТ¤зково сл≥д враховувати грунтово-кл≥матичн≥ умови та б≥олог≥чн≥ особливост≥ сорт≥в винограду. ќсобливого значенн¤ при цьому набувають так≥ фактори, ¤к р≥вень зниженн¤ температури, морозост≥йк≥сть сорту, родюч≥сть ірунту й вологозабез≠печен≥сть д≥л¤нки, плодоносн≥сть, сила росту кущ≥в ≥ здатн≥сть њх до накопиченн¤ бага≠тор≥чноњ деревини та цукру в ¤годах. «алеж≠но в≥д цих умов та њхнього взаЇмовпливу висота штамб≥в може бути р≥зною Ч 20Ч25, 40Ч 60, 70Ч80 ≥ 110Ч120 см, але умовам ”крањни найкраще в≥дпов≥даЇ висота 70Ч120 см.
Ќа б≥дних ірунтах за нестач≥ вологи й при вирощуванн≥ слаборослих сорт≥в винограду створюють одно¤русн≥ кордонн≥ або багаторукавн≥ форми на штамбах заввишки 70Ч80 см. ѕагони таких кущ≥в п≥дв'¤зують до вертикальноњ шпалери або прот¤гують м≥ж дротами. Ўирину м≥жр¤дь встановлюють 2,25Ч2,5 м, а в≥дстань м≥ж кущами Ч 1,25Ч 1,5 м. якщо ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ сорту й умови його вирощуванн¤ спри¤ють доброму росту кущ≥в, то вивод¤ть заввишки 110 Ч120 см один штамб з двома плечима або два штамби, кожен з ¤ких маЇ одне плече кордону завдовжки 60Ч70 см.
Ќа кожному плеч≥ формують по 3Ч4 плодов≥ ланки. Ќа вертикальн≥й шпалер≥ й за в≥льного звисанн¤ приросту ширина м≥жр¤дь може становити 2,5Ч3 м, а в≥дстань м≥ж кущамиЧ 1,25Ч1,5 м (залежно в≥д сили росту сорту).
якщо ж виноград вирощують на родючих ірунтах ≥ зрошуваних земл¤х, то доц≥льно використовувати дво¤русн≥ кордонн≥ й комб≥нован≥ форми, коли кожен ¤рус плодових ла≠нок розм≥щують на самост≥йному штамб≥ (70 ≥ 120 см), що йдуть в≥д одного корен¤. ” цьому раз≥ практикуЇтьс¤ густота сад≥нн¤ 3х1,25Ч2 м.
Ўановна редакц≥Ї! Ќа стор≥нках нашого журналу неодноразово зустр≥чав терм≥ни УклонФ, Уклоновий доб≥рФ. ўо вони означають?
‘.—торчак, м. ћиколањв
лон (в≥д грецьк. klon Ч г≥лка, паросток) Ч генотипно однор≥дне потомство одн≥Їњ рослини, ¤ку вегетативно розмножують. ќднак ц¤ однор≥дн≥сть Ї в≥дносною через природн≥ мутац≥њ, що в≥дбуваютьс¤ у межах клону. —орт, що отримано шл¤хом добору культур, ¤к≥ вегетативно розмножуютьс¤, ≥ ¤вл¤Ї собою розмножене потомство одного клону, називаЇтьс¤ сортом-клоном, дл¤ ¤кого характерним Ї високий ступ≥нь однор≥дност≥.
лоновий доб≥р застосовують у селекц≥њ, зокрема у виноградарств≥, завд¤ки чому вдаЇтьс¤ пол≥пшити де¤к≥ властивост≥ того чи ≥ншого сорту, наприклад його ст≥йк≥сть до хвороб тощо.
лоновий доб≥р буваЇ масовим та ≥ндив≥дуальним. «а масового клонового добору потомства окремих рослин (клони), що вид≥лилис¤, поЇднують ≥ висаджують на загальн≥й д≥л¤нц≥, за ≥ндив≥дуального Ч розд≥льно (на окрем≥ д≥л¤нки). ƒл¤ подальшого розмноженн¤ беруть кращ≥ рослини кращих клон≥в ≥ т.д.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ селекц≥йноњ роботи близьк≥ за ознаками кращ≥ клони поЇднують ≥ вони слугують початком нового сорту або використовуютьс¤ дл¤ подальшого розмноженн¤ вих≥дного сорту ≥з застосуванн¤м масового клонового добору. ≈фективн≥сть же ≥ндив≥дуального клонового добору значно вища за масовий, бо даЇ змогу оц≥нити особливост≥ потомства кожноњ вид≥леноњ рослини.
Ќер≥дко буваЇ так: з≥брали врожай, а його ст≥льки, що й сам≥ поласували, ≥ сус≥д≥в пригостили, а з рештою що робити? ќт ≥ вир≥шили ми сушити ¤годи, використовуючи досв≥д наших прад≥д≥в. ¬ийшло, щоправда, не дуже добре, але й тому рад≥ли. –озкаж≥ть, будь ласка, про У≥зюминкиФ приготуванн¤ родзинок.
ƒ. оваленко, м. ињв
Ќа жаль, св≥жий виноград доступний нам дл¤ споживанн¤ в≥дносно короткий пер≥од часу, та й то лише у друг≥й половин≥ року. “ому щоб зберегти смачн≥ й корисн≥ ¤годи ≥ тим самим подовжити строк њхнього споживанн¤, застосовують суш≥нн¤, що Ї чи не найстар≥шим способом збереженн¤ продукт≥в харчуванн¤. ¬оно, безперечно, маЇ певн≥ переваги перед ≥ншими способами консервуванн¤. јдже за допомогою суш≥нн¤ вдаЇтьс¤ зберегти у виноград≥ цукри, орган≥чн≥ кислоти, м≥неральн≥ сол≥ тощо.
Ќайпрост≥ший спос≥б Ч пов≥тр¤но-сон¤чний, коли ¤годи сушать на в≥дкритих майданчиках, дахах невисоких споруд, сарањв тощо. ¬иноград розкладають на фанерних чи металевих щитах, дерев'¤них п≥дносах або застосовують ≥нш≥ п≥дручн≥ матер≥али.
—л≥д зазначити, що такий спос≥б маЇ певн≥ недол≥ки. “ак, за пов≥тр¤но-сон¤чного суш≥нн¤сушити доводитьс¤довго. ќкр≥м того, ¤годи нер≥дко бувають не захищен≥ в≥д забрудненн¤, комах, атмосферних опад≥в. Ѕагато прикрощ≥в можуть завдавати й оси. ¬они дошкул¤ють виноградар¤м, вињдаючи мТ¤куш ¤г≥д кращих сорт≥в винограду ще п≥д час њхнього вирощуванн¤ на кущах. ј за час суш≥нн¤ оси можуть повн≥стю знищити ¤годи. ќсь чому пов≥тр¤но-сон¤чний спос≥б вимагаЇ чи не пост≥йноњ уваги господар≥в.
ўоправда, нин≥ науковц¤ми ≥ практиками розроблено багато р≥зних вид≥в сушарок, ¤к≥, безперечно, стануть у пригод≥ сад≥вникам-аматорам. якщо ж купувати њх вам не по кишен≥, то пропоную дещо вдосконалити Уд≥д≥вськийФ пов≥тр¤но-сон¤чний метод суш≥нн¤.
«роб≥ть самотужки просте пристосуванн¤-сушарку, основою ¤коњ буде п≥днос на н≥жках дл¤ ¤г≥д, виконаний з гратчастого матер≥алу, скаж≥мо, з нержав≥ючоњ стал≥ з в≥чками 2Ч3 мм. “од≥ пов≥тр¤ний пот≥к проходитиме не т≥льки зверху, над виноградом, але й п≥д ним, що спри¤тиме ≥нтенсивн≥шому суш≥нню. ѕ≥днос встановлюють горизонтально або п≥д кутом у б≥к сонц¤, щоб зб≥льшити поверхню, куди потрапл¤тимуть сон¤чн≥ промен≥. јле тод≥ необх≥дно стежити, аби ¤годи не поскочувалис¤.
ўоб позбутис¤ ос та ≥нших комах, ¤к≥ пошкоджують виноград п≥д час суш≥нн¤, можна використовувати марлю, ¤кою накривають ¤годи.
Ќагадаю, що сушарку краще встановлювати з п≥вденного боку будинку або ≥ншоњ захисноњ споруди, тод≥ вплив п≥вн≥чних в≥тр≥в буде значно меншим.
«авд¤ки таким простим удосконаленн¤м можна значно прискорити процес суш≥нн¤ та п≥двищити ¤к≥сть готового продукту.
≤ ще одне важливе питанн¤. Ќе забувайте: сушен≥ фрукти, ≥ зокрема виноград, мають величезн≥ й р≥зноман≥тн≥ ц≥лющ≥ властивост≥, особливо корисн≥ вони дл¤ д≥тей, людей похилого в≥ку ≥ хворих на серцево-судинн≥ захворюванн¤.
«устр≥чав у спец≥альн≥й л≥тератур≥ вираз Ц обпиленн¤ винограду. ѕо¤сн≥ть, що в≥н означаЇ.
≤.Ћеоненко, ’ерсонська обл.
ќбпиленн¤ Ц це нанесенн¤ пилопод≥бних сухих препарат≥в (пестицид≥в) на рослини. «астосовують його з метою захисту в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб, а ≥нод≥ нав≥ть ≥ в≥д бурТ¤н≥в. ўоправда, цей агрозах≥д менше поширений, ¤к обприскуванн¤, ≥ застосовуЇтьс¤ значно р≥дше, хоча у тих рег≥онах, де вода, ¤к кажуть, на вагу золота, в≥н маЇ р¤д переваг.
ўодо застосуванн¤ на виноградниках, то тут ефективним Ї, наприклад, обпиленн¤ меленою с≥ркою в≥д оњд≥уму й кл≥щ≥в.
ќск≥льки сух≥ препарати, що нанос¤тьс¤ на рослини, можуть зашкодити ≥ншим рослинам або ірунту, необх≥дно стежити, щоб Упилову хвилюФ не знесло на ≥нш≥ частини д≥л¤нки.
ќбпиленн¤ виконують у ранков≥ або веч≥рн≥ години ≥ за в≥дсутност≥ в≥тру. Ќе сл≥д забувати ≥ про застосуванн¤ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту Ц окул¤ри, респ≥ратор, спец≥альний од¤г.
сделать стартовой
в избранное
