–озкаж≥ть, будь ласка, чому плодов≥ лози, залишен≥ в р≥зних частинах, скаж≥мо, двор≥чноњ лози, за однакових умов р≥зн≥ за продуктивн≥стю? ≤ чи можна зм≥нювати њх плодоносн≥сть, залишаючи на плодов≥ стр≥лки пагони, неоднаково розм≥щен≥ на двор≥чних лозах?
¬.ƒонченко,м. ћиргород
Ќа виноградному кущ≥ найплодоносн≥ш≥ в≥чка розташован≥ на однор≥чних пагонах, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на двор≥чн≥й деревин≥. якщо на сучку зам≥щенн¤ розвинулис¤ не два, а один паг≥н, то його сл≥д обр≥зати знову на сучок зам≥щенн¤, залишивши на ньому два в≥чка, а плодову стр≥лку залишити на т≥й, що вже в≥дплодоносила, тобто залишити найрозвинут≥ший паг≥н (рис. 2).
якщо кущ не довантажений в≥чками, то на стр≥лц≥, ¤ка вже в≥дплодоносила, можна залишити два найрозвинут≥ших пагони, ¤к≥ стануть плодовими стр≥лками.
—л≥д враховувати, що кожний однор≥чний паг≥н маЇ неоднаково сформован≥ бруньки, а в≥дтак ≥ њхн¤ плодоносн≥сть р≥знитьс¤. ќсь чому не буваЇ на кущ≥ пагон≥в, однакових за плодоносн≥стю, але сл≥д враховувати, що найплодоносн≥ш≥ визр≥л≥ однор≥чн≥ пагони розташован≥ на двор≥чн≥й лоз≥, тому саме њх ≥ сл≥д залишати на плодоношенн¤.
ѕагони, ¤к≥ розвинулис¤ ≥з спл¤чих бруньок на багатор≥чн≥й деревин≥, залишають, ¤кщо вони потр≥бн≥ дл¤ зам≥ни застар≥лого р≥жка, рукава чи багатор≥чного штамба, тобто дл¤ в≥дновленн¤ формуванн¤ куща.
ќтже, плодов≥лози, залишен≥ в р≥зних части≠нах двор≥чноњ лози, при однакових ≥нших умовах неоднаков≥ за продуктивн≥стю. «о≠крема, у сорту Ўасла б≥ла вони врожайн≥≠ш≥ на п'¤томуЧдес¤тому вузлах тор≥шньоњ стр≥лки, у јл≥готе Ч на њњ к≥нц≥, у аберне-—ов≥ньйон Ч б≥л¤ основи чи в середн≥й час≠тин≥. “аким чином, залишаючи на плодов≥ стр≥лки пагони, неоднаково розм≥щен≥надвор≥чних лозах, можна зм≥нювати њхню пло≠доносн≥сть, ф≥з≥олог≥чну активн≥сть лист¤, величину ≥ ¤к≥сть урожаю.
Ўановна редакц≥Ї! Ќезабаром весна, а з нею додаЇтьс¤ багато роботи у виноградар≥в-аматор≥в. –озкаж≥ть, коли сл≥д починати обр≥зувати кущ≥? јдже в≥домо, що в момент набубн¤в≥нн¤ в≥чка не дуже м≥цно тримаютьс¤ на лоз≥ ≥ можуть бути пошкоджен≥ або взагал≥ в≥двалитис¤ п≥д час обр≥зуванн¤.
≤. —тороженко,м. ривий –≥г
ќбр≥зуванн¤ кущ≥в винограду розпочинають у березн≥Чкв≥тн≥, тобто до набубн¤в≥нн¤ бруньок. ” господарствах, де п≥д виноградн≥ насадженн¤ вид≥лен≥ велик≥ площ≥, через нестачу робочих рук обр≥зувати кущ≥ починають ще в зимовий пер≥од п≥д час в≥длиг та потепл≥нн¤, щоб зак≥нчити роботу вже до розпусканн¤ бруньок, тобто виконати њњ сл≥д у дуже короткий строк.
якщо ж бруньки вже набубн¤в≥ли, то дуже легко збити центральну бруньку, ¤ка Ї найсформовмован≥шою ≥ найплодоносн≥шою. ўоправда, згодом починаЇ розвиватис¤ брунька зам≥щенн¤, але вона, ¤к правило, у б≥льшост≥ сорт≥в менш плодоносна. ќтож, пошкодивши або збивши випадково центральну бруньку,
ми втрачаЇмо частину врожаю. “ому ¤кщо не встигли обр≥зати кущ≥ до набубн¤в≥нн¤ бруньок, фах≥вц≥ рад¤ть почекати, доки вони роз≥вТютьс¤, а молод≥ зелен≥ пагони, ¤к≥ крихк≥ ≥ легко обламуютьс¤, укр≥пл¤тьс¤. ≤ лише п≥сл¤ цього обр≥зувати виноград, застосовуючи обр≥зуванн¤ на живе в≥чко.ќдночасно обламу≠ють непотр≥бн≥ дл¤ формуванн¤ слаборозвинут≥ безпл≥дн≥ пагони. јле робл¤ть це дуже обереж≠но, бо зайве видаленн¤ зелених паго≠н≥в може призвести до зменшенн¤ листковоњ поверхн≥ й ослабленн¤ кущ≥в.
Ўановна редакц≥Ї! я вирощую виноград не так давно, лише 3 роки, ≥ в≥дчуваю, що мен≥ бракуЇ знань. «окрема дуже ц≥кавить таке питанн¤: за ¤ких обставин ≥з спл¤чих бруньок розвиваютьс¤ безпл≥дн≥ пагони. ’от≥лос¤ б, щоб в≥дпов≥дь на нього дав фах≥вець з виноградарства.
¬. ирилюк,м. Ўепет≥вка ’мельницькоњ обл.
¬иноградний кущ складаЇтьс¤ з кореневоњ системи, штамба, п≥дземного ≥ надземного, кордон≥в (рукав≥в), р≥жк≥в ≥ однор≥чних пагон≥в (рис. 3). ќднор≥чн≥ пагони несуть на соб≥ зимуюч≥ в≥чка, ¤к≥ складаютьс¤ з центральноњ ≥ 2Ч3 бруньок зам≥щенн¤ ≥ ще недорозвинутих бруньок на п≥дстил¤ючому шар≥ зимуючого в≥чка. ÷ентральна брунька Ї найрозвинут≥шою, у н≥й закладаЇтьс¤ найб≥льше зародк≥в суцв≥ть. Ќавесн≥ вона перша прокидаЇтьс¤, починаЇ рости ≥ утворюЇ зелений паг≥н ≥з суцв≥тт¤ми, тобто в≥д нењ отримують найб≥льший урожай.
” цьому випадку бруньки зам≥щенн¤ зазвичай не розвиваютьс¤ ≥ перетворюютьс¤ на спл¤ч≥. “аким чином урожай на кущах дають, ¤к правило, однор≥чн≥ пагони, розташован≥ на двор≥чних р≥жках, на ¤ких, ¤к ≥ на багатор≥чних рукавах, штамбах, Ї спл¤ч≥ бруньки Ц нерозвинут≥ бруньки зам≥щенн¤. „астина з них гине в≥д морозу, хвороб, а решта залишаЇтьс¤. ¬они частково деградують, але поступово ростуть з багатор≥чноњ деревини.
«ародки суцв≥ть, ¤к≥ вони мають, в≥дмирають, ≥ вони стають безпл≥дними. «а сильних пошкоджень морозом, градом, хворобами однор≥чних пагон≥в в≥дбуваЇтьс¤ низьке навантаженн¤ кущ≥в в≥чками, а в≥дтак ≥ пагонами та врожаЇм. јле ж коренева система куща залишаЇтьс¤ могутньою, вона посилено працюЇ, подаЇ багато вологи ≥ поживних речовин, п≥д натиском ¤ких починають рости спл¤ч≥ бруньки на багатор≥чн≥й деревин≥. ¬они вже без зачатк≥в суцв≥ть. « таких бруньок, ¤к правило, ≥ розвиваютьс¤ безпл≥дн≥ пагони.
” є5 за 2002 р. в≥домий виноградар ¬.≤.¬ойтов розпов≥дав: "ћен≥ потрапив до рук надзвичайно гарний сильний клон". ўо таке клон ≥ клонова селекц≥¤ взагал≥? ≤ чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ гарний сильний клон в≥д ≥нших?
ќ.≤.ѕечиуз,с. Ѕобровиц¤, „игиринський р-н, „еркаськоњ обл.
лон Ц це вегетативне потомство бруньковоњ мутац≥њ, що генетично в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д вих≥дних рослин сорту за одн≥Їю чи к≥лькома ознаками, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ при вегетативному розмноженн≥.
лонова селекц≥¤ Ц один з найефективн≥ших шл¤х≥в, що дозвол¤Ї пол≥пшити окрем≥ сорти за рахунок упровадженн¤ у виробництво клон≥в, ¤к≥ п≥двищують урожайн≥сть насаджень на 25Ч30% при збереженн≥, а ≥нод≥ й при пол≥пшенн≥ ¤кост≥.
¬≥дб≥р брунькових мутац≥й широко застосовуЇтьс¤ за вегетативного розмноженн¤ винограду та ≥нших рослин. —еред метод≥в ≥ндив≥дуального в≥дбору ≥снуЇ в≥дб≥р брунькових мутац≥й, п≥д час ¤кого ви¤вл¤ють зм≥ни на ¤к≥йсь частин≥ куща або в ц≥лому на ньому. “ак, в≥домий грузинський селекц≥онер Ћаладзе пом≥тив на кущ≥ винограду б≥ло¤г≥дного сорту –кацител≥ один паг≥н, на ¤кому було два грона ≥з забарвленими ¤годами. ¬осени в≥н в≥докремив цей паг≥н в≥д куща, а навесн≥ розмножив. ” нових кущ≥в збереглос¤ темне забарвленн¤ ¤г≥д. ќсь так в≥д бруньковоњ мутац≥њ зТ¤вивс¤ новий сорт „орне ркацител≥. ћабуть так само зТ¤вилис¤ й в≥дом≥ сорти Ўасла б≥ла, рожева, мускатна та петрушкова, що стали вже класикою сучасного виноградарства.
≤нколи вчен≥ займаютьс¤ в≥дбором дл¤ ви¤вленн¤ морфолог≥чно-≥дентичних м≥кромутант≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д основного сорту п≥двищеною врожайн≥стю, ¤к≥стю, ранн≥м достиганн¤м ¤г≥д, морозост≥йк≥стю тощо. “ак, в 1956 роц≥ на јнапськ≥й досл≥дн≥й станц≥њ на кущ≥ сорту –исл≥нг було пом≥чено один паг≥н з великими темно-зеленими товстими листками ≥з слабогофрованою поверхнею пластинки (аутотетроплоњд) та великими ¤годами, ¤к≥ достигли на 7Ч10 дн≥в ран≥ше, н≥ж на решт≥ кущ≥в цього сорту. ” потомств≥ ц≥ ознаки збереглис¤ ≥ зТ¤вивс¤ новий ранньостигл≥ший клон –исл≥нгу з б≥льшими ¤годами.
ј щодо сорту ѕ≥но чорний, то хочу нагадати, що ≥снуЇ три його р≥зновиди: з золотистою лозою, золотисто-зеленою ≥ с≥рою. лони золотистоњ ≥ золотисто-зеленоњ лози переважають с≥ру за врожайн≥стю у 4 рази, середньою масою грона Ц в 3 рази, к≥льк≥стю ¤г≥д у грон≥ Ц в 3,5 рази (при однаков≥й мас≥ ¤г≥д). —орт ѕ≥но чорний ≥з с≥рою лозою поширений на п≥вдн≥ ‘ранц≥њ у пров≥нц≥њ Ѕургунд≥¤, а ≥з золотистою та золотисто-зеленою Ц у Ўампан≥, зв≥дки ≥ був завезений до Ѕессараб≥њ та иргиз≥њ.
—л≥д зазначити, що найефективн≥шою клонова селекц≥¤ Ї на старовинних сортах, де в насл≥док пост≥йного впливу зовн≥шнього середовища, що з часом зм≥нюЇтьс¤, зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть мутац≥й. “аким чином в јвстр≥њ було вид≥лено клони 14 основних сорт≥в, в ”горщин≥ Ц понад 25, в ≤тал≥њ Ц 130 районованих сорт≥в ≥ 26 ф≥локсерост≥йких п≥дщеп, в –умун≥њ вид≥лено клони 30 столових ≥ техн≥чних сорт≥в, у ‘ранц≥њ Ц понад 100 районованих сорт≥в, в Ќ≥меччин≥ Ц понад 19 основних сорт≥в.
÷е мова йшла про вид≥ленн¤ клон≥в з позитивними ознаками, але ≥снують ≥ клони з негативними ознаками, що значно знижують продуктивн≥сть виноградних кущ≥в. ÷е сорти, ¤годи ¤ких схильн≥ до горош≥нн¤ або кв≥тки осипаютьс¤ в пер≥од цв≥т≥нн¤, в результат≥ чого р≥зко знижуЇтьс¤ врожайн≥сть кущ≥в, клони ≥з слабкою ст≥йк≥стю до бактер≥ального раку, нест≥йк≥ до зимових умов тощо. “ак≥ кущ≥ звичайно викорчовують ≥ спалюють.
≤снуЇ ще таке пон¤тт¤ ¤к штучний мутагенез. «а штучного х≥м≥чного мутагенезу мутац≥њ спричинюЇ х≥м≥чний оброб≥ток нас≥нн¤ або пагон≥в мутагенними речовинами, за ф≥зичного мутагенезу на нас≥нн¤ й пагони впливають рентген≥вськими промен¤ми (гамма-випром≥нюванн¤). јле такими досл≥дженн¤ми зазвичай займаютьс¤ науково-досл≥дн≥ заклади.
–озкаж≥ть, будь ласка, ¤к ≥ коли найкраще пересаджувати кущ≥ на нове м≥сце? —под≥ваюсь, що така ≥нформац≥¤ стане в пригод≥ багатьом аматорам.
–.“есленко,м. ЅЇлгород-ƒн≥стровський, ќдеська обл.
” виноградарств≥ зазвичай висаджують саджанц≥ на прост≥йне м≥сце навесн≥, коли ірунт дозволить вийти на д≥л¤нку. јле в районах, де сувор≥ зими спостер≥гаютьс¤ дуже р≥дко, висаджувати можна й восени, прикривши п≥сл¤ сад≥нн¤ верх≥вку саджанц¤ шаром земл≥. Ќавесн≥ ірунт не розгортають, доки не зТ¤витьс¤ на поверхн≥ зелений паг≥н.
ѕересаджувати доросл≥ кущ≥ найкраще навесн≥. ѕри цьому сл≥д значно скоротити надземний прир≥ст, залишивши 2Ч3 однор≥чних сучка з 2Ч3 в≥чками.
¬икопують кущ≥ дуже обережно, щоб не пошкодити кор≥нц≥, ≥ висаджують у ¤ми розм≥ром 70х70 см ≥ завглибшки не менше 50 см. ѕрисипавши пТ¤ткову кореневу систему, землю необх≥дно добре утрамбувати ногами, пот≥м ще досипати земл≥ до середини ¤ми ≥ полити 3Ч4 в≥драми води.
оли вода вберетьс¤, ¤му засипають доверху. Ќавесн≥ наступного року, коли ірунт розмерзнетьс¤, кущ сл≥д полити 10 л води, бажано теплоњ (до 50о—), а пот≥м прикрити ірунтом ≥ замульчувати старим лист¤м.
ўо таке б≥олог≥чна продуктивн≥сть винограду? –озкаж≥ть, будь ласка, детальн≥ше.
ћ.ѕетренко,м. ињв
¬загал≥ б≥олог≥чна продуктивн≥сть винограду Ц це загальна маса орган≥в винограду, щор≥чно створювана надземними ≥ п≥дземними органами рослини. ¬икористовуЇтьс¤ вона дл¤ характеристики одн≥Їњ рослини, одного р¤дка чи гектара виноградника.
” л≥тератур≥ з виноградарства дл¤ визначенн¤ певних особливостей того чи ≥ншого сорту звичайно вказують урожайн≥сть куща в к≥лограмах; загальна врожайн≥сть, ¤к правило, даЇтьс¤ з гектара ≥ позначаЇтьс¤ ц/га; середн¤ маса грона Ц це середн≥й показник маси 100 грон; розм≥р ¤годи Ц також середн≥й показник розм≥ру 100 ¤г≥д; цукрист≥сть ≥ кислотн≥сть виноградного соку визначаЇтьс¤ за
середн≥ми показниками у пер≥од достиганн¤ ¤г≥д (дл¤ визначенн¤ використовують середн≥ проби винограду з д≥л¤нки насаджень, а п≥д час переробки на винзавод≥ краще брати проби соку в Їмност¤х).
сделать стартовой
в избранное
