На сьогодні у cвіті налiчується близько 6 тисяч copтів винограду. 3 кожним роком з'являються сотні нових. Існує цiла наука, що вивчає сорти винограду — ампелографiя, яка розподiляє їх за певними групами, тобто класифiкує. Але пiдходи до класифiкації бувають рiзнi. Наприклад, виноград розподiляється за призначенням — столова i технiчна групи copтів;
--за походженням — європейськi, американськi, європейсько-амурські тощо.
--за строками достигання — ранньостиглi, середньостиглi й пiзньостиглi сорти;
Для Лiсостепу i Полiсся Україiни найприйнятнішим є подiл copтів щодо клiматичних умов, тобто — неукривнi, напiвукривнi та укривнi. До цих груп належать сорти, рiзноманiтнi за походженням, за строком достигання i призначенням. Але оскiльки клiматичнi умови — основний лiмiтуючий фактор, то ми користуємося саме таким подiлом.
Неукривні сорти
До цiєї групи належать, в основному, сорти iзабельного (американського) походження, cтворені на основі одного з американських видiв винограду лисячого (Vitis labruska). У селекції цих copтів також беруть участь iншi американські види V.vulpina, V.aestivalis, V.limecumii та iн., а також виноград європейський (V.vinifera). Haвіть Iзабеллу не можна вважати чисто лабрусковим сортом через те, що вона виведена шляхом гiбридизації V.labruska х У.vinifera.
Цi сорти високоморозостiйкi. Cуворі зими вони переносять без укриття, до того ж стiйкi проти мiльдью, майже не уражуються фiлоксерою. 3а смаком та величиною грон вони поступаються європейським сортам. Характерний суничний (iзабельний) присмак не всім смакує, але для центральних та пiвнiчних областей Укpaїни цi сорти мають чудовi перспективи. До того ж такі iзабельнi сорти, як Oнтаріo, Сенека, Балабанiвський, мають досить гармонiйний смак i, на наш погляд, не поступаються "європейцям".
У зарубiжнiй фаховiй лiтературi побутує думка, що лабрусковi сорти винограду мiстять канцерогенні речовини, шкідливі для здоров'я. Ця думка, підхоплена нашими виноградарями-аматорами, знайшла мiсце в перiодицi. Дослiдження екологiчної лабораторiї УДЕНЦ таких речовин в ягодах copтів цiєї групи не виявили, що пiдтверджується й iншими науковими дослiдженнями.
Неукривні сорти унiверсальнi: придатні для споживання в свiжому вигляді i для технiчної переробки (соки, компоти, вино). Окpемі з них (Лідія, Христина, Ноа, Eкстра та ін.) вирощують в Україні давно — ще з кінця XIX ст. Багато перспективних iзабельних copтів завiз iз Пiвнічної Америки у 30-х роках академік М.I.Вавiлов. Їх культивували поблизу Сочi у Якiрнiй Щiлинi.
Пiсля того, як вченого репресували, колекцiю iзабельних copтів було знищено, лише зусиллями ентузiастiв був збережений сортовий фонд. Ще одна особливiсть цих copтів — вони є чудовим матерiалом для селекцiйної роботи. Схрещування їх з європейськими сортами дає гiбриди, якi поєднуютъ у собi найкращi властивостi батькiвських лiнiй. Наприклад, сорт Саманта — отриманий від схрещування iзабельного Сенеки з "європейцем" 3олотистим стійким — морозо- i хворобостiйкий, має красиве велике гроно з смачними ягодами.
У наданому нижче описi вiдсутнi найпоширенiшi для нашої мiсцевості (Київська обл., Україна) сорти — Лiдiя та Iзабелла, — бо розповiдь про них досить широко подається в різних виданнях.
Альфа
Сорт американського походження, один з найневибarливiших i морозостiйких. Може вирощуватись i далi на пiвнiч вiд наших районiв, аж до широти Пiдмосков'я в Росiї. Кyщi сильнорослi. Стебла з довгими мiжвузлями та великими, опушеними знизу листками. Грона середнього розмiру, нещiльнi, округлої форми. Ягоди великi — 5 г, солодкi, з сильним суничним присмаком. Щодо кольору — прийнято розрiзняти три форми: Альфа чорна, Альфа рожева i Альфа бiла. Найкращою серед них вважаєтъся Альфа рожева.
Достигає в кiнцi серпня. Високоврожайний сорт. 3а аркового формування можна зiбрати понад 50 кг ягiд з куща.
Ананаснии (Золотий мускат)
Виведений у CШA мiжвидовий гiбрид мiж V.labruska х V.vinifera. У 1937 р. був завезений ак. M.I.Baвiловим до ампелографiчної колекцiї Сочинського опорного пункту виноградарства (Якiрна Щiлина) Всесоюзного iнституту рослинництва. У Киевi вирощується з 1947 р. Сорт пiзнього строку достигання. В умовах Киева достигає в кiнцi вересня — на початку жовтня. Кущi сильнорослi, придатнi для аркового формування.
Характерна ознака сорту — великi трилопатевi листки, знизу опушенi, а зверху вкритi ледь помiтними бiлуватими плямами. Кiнчик пагона, що росте (коронка), рожевого кольору, похилений. Грона масою до 1 кг i бiльше. Ягоди дуже великi – 5—7 г. При повному достиганнi мають смарагдово-бурштиновий колiр. Смак та аромат – cвоєрідний і неповторний, за що сорт i дiстав свою назву. Biн може стати окрасою будь-якого виноградника i гордiстю кожного садiвника.
Лише садити треба з пiвденного боку, щоб дiлянка добре обiгрiвалась сонцем. Сорт високозимостiйкий. Витримує морози до мунс 30оС. Вiдмiчається незначне ураження ягiд мiльдью в сприятливі для хвороби роки. Рекомендоване обрiзування на 5—8 вiчок.
Ананасний ранній
Отриманий А.О.Кондрацьким схрещуванням сортів Перлина Саба і Ананасний. Кущ сильнорослий, лоза коричневого кольору, визріває на 90—95%. Листки великі, з сильним білуватим опушенням знизу. Коронка має біло-рожеве забарвлення. Грона нещільні, масою 180—250 г, ягоди овальної форми, масою 5 г, молочно-салатного кольору,
солодкі. Аромат та присмак ананасові. Достигає 1—5 вересня. 3а аркового формування дає до 50 кг і більше ягід з куща. Сорт витримує морози до мінус 30оС. Вирощується на Київщині в основному без укриття. Мільдью вражається слабо. Відмічено високий процент укорінення в шкілці. Рекомендоване обрізування на 5—6 вічок.
Балабанівський
Отриманий шкільним вчителем А.В.Топольським з села Балабанівка Оратівського р-ну Вінницької обл. схрещуванням сортів Вільдер і Мускат гамбурзький. Кущі сильнорослі, листки красиві, темно-зелені, опушені знизу. Грона нещільні, середнього розміру, видовженої форми. Ягоди круглі, масою 3—5 г. Колір — темно-рожевий. Смак гармонійний, дуже приємний. Достигає в кінці серпня. Врожайність помірна, але через чудовий смак заслуговує на увагу. Стійкий до морозу і хвороб.
Армалага
Отриманий у США в другій половині ХІХ ст. у результаті міжвидової гібридизацiї між VJabruska х У.уіпіfera x V.limecumii. Кущі сильнорослі. Листки великі, сильнорозсічені, трилопатеві, знизу дуже опушені. Грона середнього розміру; масою до 200 г. Ягоди великі — 5 г, білого кольору, солодкі, з приємним смаком. Стиглі мають чудовий аромат. Ця властивість притаманна ще двом сортам цієї групи: Люсіль і Дезі.
Високоврожайний сорт. На кожній плодовій гілочці закладається по 3—4 грона. Потребує великої площі живлення, високого рівня агротехніки та нормування при обрізуванні грон. Можна вирощувати за аркового формування. Сорт морозостійкий, врожайний, стійкий до хвороб. Достигає на початку вересня. Незважаючи на
оригінальні смакові якості та інші позитивні характеристики, сорт маловідомий, хоча заслуговує на визнання.
Буффало
Сорт американського походження. Кущі сильнорослі. Лоза темнокоричневого кольору. Листки великі, з повстяним опушенням. Грона середнього розміру, округлоконічної форми. Мають класичний "ізабельний" вигляд. Ягоди темно-синього, майже чорного кольору, масою до 5 г, дуже смачні (у цій групі). Надзвичайно врожайний сорт. На аркових формуваннях дає до 100 кг ягід з куща. Мільдью не уражується. Достигає на початку вересня. Непотребує укриття. Рекомендоване обрізування на 7—9 вічок.
Виведений у CШA мiжвидовий гiбрид мiж V.labruska х V.vinifera. У 1937 р. був завезений ак. M.I.Baвiловим до ампелографiчної колекцiї Сочинського опорного пункту виноградарства (Якiрна Щiлина) Всесоюзного iнституту рослинництва. У Киевi вирощується з 1947 р. Сорт пiзнього строку достигання. В умовах Киева достигає в кiнцi вересня — на початку жовтня. Кущi сильнорослi, придатнi для аркового формування.
Характерна ознака сорту — великi трилопатевi листки, знизу опушенi, а зверху вкритi ледь помiтними бiлуватими плямами. Кiнчик пагона, що росте (коронка), рожевого кольору, похилений. Грона масою до 1 кг i бiльше. Ягоди дуже великi – 5—7 г. При повному достиганнi мають смарагдово-бурштиновий колiр. Смак та аромат – cвоєрідний і неповторний, за що сорт i дiстав свою назву. Biн може стати окрасою будь-якого виноградника i гордiстю кожного садiвника.
Лише садити треба з пiвденного боку, щоб дiлянка добре обiгрiвалась сонцем. Сорт високозимостiйкий. Витримує морози до мунс 30оС. Вiдмiчається незначне ураження ягiд мiльдью в сприятливі для хвороби роки. Рекомендоване обрiзування на 5—8 вiчок.
Вільдер (Уайлдер, Уїльдер)
Виведений 1858 р. у США (штат Массачусетс) шляхом схрещування сортів Картер і Блек Гамбург. Листки великі, неправильної форми, округлі, з цільним краєм. 3низу мають повстяне опушення. Квітки функціонально жіночі. Грона невеликі, з одним, інколи з двома крилами, нещільні, середньої щільності. Ягоди круглі чи ледь овальні, масою 3—5 г. Колір фіолетово-чорний з густим пруїновим нальотом. М'якуш соковитий. Сорт досить врожайний, морозостійкий. Відмічається невелике ураження листків мільдью. Достигає на початку вересня. Придатний для довгого зберігання.
Балабанівський
Отриманий шкільним вчителем А.В.Топольським з села Балабанівка Оратівського р-ну Вінницької обл. схрещуванням сортів Вільдер і Мускат гамбурзький. Кущі сильнорослі, листки красиві, темно-зелені, опушені знизу. Грона нещільні, середнього розміру, видовженої форми. Ягоди круглі, масою 3—5 г. Колір — темно-рожевий. Смак гармонійний, дуже приємний. Достигає в кінці серпня. Врожайність помірна, але через чудовий смак заслуговує на увагу. Стійкий до морозу і хвороб.
Делавар червоний
Виведений А.Томпсоном у США (штат Огайо) у 1879 р. Це складний міжвидовий гібрид між V.labruska х V.baurguiniana х У. vinifera. У нашій країні поширений у 3акарпатті. Кущі середньорослі,
з короткими міжвузлями. Стебла і листкові черешки червонуваті. Листки трилопатеві, середньорозсічені. Грона дрібні, щільні, видовженої форми. Ягоди дрібні, масою 1—2 г, рожевого кольору, з пруїновим нальотом, солодкі, із своєрідним ізабельним смаком. Сорт високоврожайний. 3а аркового формування можна зібрати понад
50 кг ягід з куща. Їх споживають свіжими та використовують для технічної переробки. Рекомендоване обрізування на 6—8 вічок.
Екстра
Сорт американського походження. Під назвою Ельсинбург з 1927 р. його вирощували в Київському акліматизаційному саду. Нині вирощують в ЦБС ім. М.Гришка НАН України. Невибагливий до умов вирощування, морозостійкий, середньопізнього строку достигання (друга половина вересня). Лоза визріває добре. Листки серцеподібної форми з дещо блискучою поверхнею.
Квітки двостатеві. Грона середнього розміру, округлі. Ягоди рожево-фіолетового кольору, масою 3—5 г, з характерним мускатним смаком і ароматом. Сорт врожайний. Відмічається ураження ягід мільдью. Рекомендоване обрізування на 5—7 вічок.
К-З90
Отриманий А.О.Кондрацьким у Києві від схрещування сортів Перлина Саба і Лідія. Кущі сильнорослі. Листки слаборозсічені, з ледь помітним опушенням з нижнього боку. Грона нещільні. Ягоди світло-зеленого кольору, масою 3—5 г. Смак солодкий, простий. Врожайність помірна. Достигає в кінці серпня. Сорт невибагливий до умов вирощування. Рекомендоване обрізування на 5—7 вічок.
К-878 (Ніжний)
Виведений А.О.Кондрацьким від схрещування сортів Вільдер і Перлина Саба. Кущі середньорослі, з короткими міжвузлями, листки слаборозсічені, ледь опушені знизу.
Грона середнього розміру, округлі, гарного вигляду. Ягоди рожево-фіолетового кольору, масою 3—5 г, солодкі, з приємним мускатним смаком і ароматом. Врожайність середня. Листки слабко уражуються мільдью. Рекомендоване обрізування на 4—6 вічок.
Ліндлей
Завезений М.І.Вавіловим з Північної Америки. В центральних та північних областях України сорт малопоширений. Кущі сильнорослі, лоза світло-коричневого кольору. Листки великі, слаборозсічені, знизу опушені.
Грона середнього розміру, одномірні, щільні. Ягоди рожево-фіолетового кольору, масою 3—5 г. Сорт подібний до Російського конкорду. Відрізняється від останнього двостатевими квітками, має вищі смакові якості, ніжну шкірку та неослизнений м'якуш. Високоврожайний, достигає в другій декаді вересня. Невибагливий до умов вирощування. Стійкий до хвороб. Рекомендоване аркове формування та обрізування на 5—7 вічок.
Люсіль
Сорт американського походження. Кущі сильнорослі. Лоза світлокоричневого кольору. Листки мають гостру верхівку, знизу опушені. Квітки двостатеві. Грона щільні, видовжені, добре виповнені, масою 150—200 г. Ягоди рожевого кольору, масою 3—5 г, солодкі.
Аромат сильний, своєрідний, квітковий. При достиганні ягід пахощі розносяться навкруги. Чудовий сорт для технічної переробки. Особливо смачний джем. У вині аромат не зберігається. Сорт один з найморозостійких. У групі неукривних. Врожайність середня. Достигає в кінці серпня. Стійкий до хвороб.
Ноа (Фрага албе)
ВиведениЙ у США шляхом схрещування. V.labruska x Y.riparia. Кущі середньорослі, з короткими міжвузлями. Листки великі, округлі, слаборозсічені, трилопатеві, знизу вкриті густим павутинним опушенням. Квітки двостатеві. Грона середнього розміру, конічні,
з одним крилом, середньощільні. Ягоди дрібні, масою 1—2 г, світлозеленого кольору, зі слабким жовтуватим відтінком, шкірка тонка. М'якуш слизистий, з ізабельним ароматом. Смак солодкий, простий. Високоврожайний сорт. Достигає в кінці серпня. Стійкий до морозу і хвороб.
За нашими спостереженнями, ягоди при достиганні можуть осипатися. Щоб запобігти цьому, потрібно полити.
Онтаріо
Сорт американського походження. Виведений на Нью-Йоркській дослідній станції шляхом схрещування сортів Уінчель і Даймонд. Кущі середньорослі. Листки дуже великі, три-, рідше п'ятилопатеві, знизу мають щетинисто-павутинне опушення.
Верхівки стебел біло-рожевого кольору. Квітки двостатеві. Грона середнього розміру, циліндричні, іноді з крилом, середньощільні. Ягоди круглі, зеленувато-білого кольору, при повному достиганні із золотистим відтінком, середнього розміру та великі. Смак ізабельний. Сорт один із найсмачніших у даній групі.
Морозостійкий, ранньосереднього строку достигання, врожайність середня. Стебла визрівають добре, мільдью уражується слабо.
Поклінктон
Сорт завіз в Україну із Франції видатний авіаконструктор О.К.Антонов, передав на розмноження до Київського опорного пункту виноградарства і активно пропагував його. Кущі сильнорослі, з великими міжвузлями. Придатні для аркового формування.
Листки середнього розміру, знизу опушені, зверху є світлі плями. Грона середнього розміру, округлі, нещільні. Ягоди білого кольору, масою 3—5 г, солодкі, з приємним ароматом. Урожайність помірна. Достигає в другій—третій декадах вересня. Зимостійкий сорт. Ураження хворобами не помічено. При розмноженні в шкілці має низький процент укорінення. Рекомендоване обрізування на 5—7 вічок.
Російський конкорд
Виведений І.В.Мічуріним шляхом добору сіянців від вільного запилення сорту Конкорд американський (Ізабелла Банська). Один із найпоширеніших на півночі України. Невибагливий до умов вирощування, досить морозостійкий, середнього строку достигання
(перша половина вересня). Лоза визріває добре. Листки характерної ізабельної форми, знизу опушені. Квітки функціонально жіночі, тому для нормального плодоношення потрібен copт-запилювач (найкраще сорт Екстра). Грона середнього розміру, округлі. Ягоди рожево-фіолетового кольору, cepeднього розміру, з характерним мускатним присмаком.
Цей сорт використовується також як декоративний. За нашими спостереженнями, хворобами не уражується.
Сенека
Сорт американського походження. В перші роки після садіння характерний слабкий ріст, який надалі нормалізується. Дає високі врожаї на невеликих арочних формуваннях. Грона середнього розміру, масою до 250 г, конічні, середньої щільності. Ягоди великі, 3—5 г, округлі, білого кольору.
Смак дуже приємний, гармонійний, чим цей сорт вигідно відрізняється від інших. Врожай достигає на початку, вересня. Сорт слабо уражується мільдью. За чудовий смак заслуговує на значно більше поширення.
сделать стартовой
в избранное
