Вплив зміни агроклімату на кордон промислового виноградарства
А чи є в цьому проблема? Безумовно, така проблема існує. І вирішення її тісно пов'язане з найважливішими науковими і практичними дослідженнями, які проводять фахівці з Одеського державного екологічного університету.
Необхідність детального вивчення агрокліматичних умов під час розробки програми розвитку сільськогосподарського виробництва не викликає сумніву. Особливо великого значення воно набуває при розробці програм розвитку багаторічних насаджень, зокрема виноградників.
Отже, потрібен ретельний облік агрокліматичної інформації. Але останнім часом він ускладнюється через значну невизначеність у зв'язку з реально існуючою зміною загальних кліматичних умов, у т.ч. у розрізі окремих сезонів.
АНАЛІЗ ДОСЛІДЖЕНЬ
Фундаментальні дослідження агрокліматичних ресурсів та агрокліматичне районування території колишнього СРСР щодо можливостей ведення промислового виноградарства були виконані ще в 40—60-ті роки минулого століття академіком Ф.Ф. Давітая. Дослідження тривали й пізніше, але за мету ставилося отримання більшої деталізації агрокліматичної інформації, включаючи її мікрокліматичну мінливість під впливом неоднорідної підстилаючої поверхні.
Протягом останніх 20 років значна кількість наукових досліджень була присвячена вивченню зміни клімату та пов'язаних з цим змін як загальних агрокліматичних ресурсів територій, так і стосовно до різних галузей сільського господарства.
РЕЗУЛЬТАТИ ПРИМУШУЮТЬ ЗАМИСЛИТИСЯ
Розрахунки очікуваних агрокліматичних ресурсів базуються на використанні різних сценаріїв зміни клімату, які розроблені методом палеокліматичних реконструкцій. Відповідно до робіт на початок і середину ХХ-го століття аналогом можуть служити кліматичні оптимуми голоцену, Микулинського міжльодовиков'я і пліоцену. У роботі Н.А. Лемешко й М.В. Николаєва "Реакция земледелия в XXІ веке на предстоящее изменение климата. Прогноз развития метеоситуаций на ближайшее десятилетие XXІ века и реакция на
них сельскохозяйственных культур" (Краснодар, 1999) для оцінки агрокліматичних ресурсів розроблена напівемпірична модель водно-теплового режиму підстилаючої поверхні та діяльного шару ґрунту. Отримали значення кількості опадів, середньомісячної температури повітря, запасів продуктивної вологи в ґрунті та випаровування у місячному розрізі на 2005-й і 2020-й роки з наступним визначенням можливих рівнів урожайності зернових культур. Окрім того, встановлене майже повсюдне їхнє збільшення для європейської території.
У роботі З.А. Міщенко, Г.В. Ляшенко, Є.Є. Ярмольської "Оценка возможных агроклиматических ресурсов к 2005—2030 гг. в связи со сменой климата" (Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 31) визначені можливі значення радіаційно-теплових ресурсів, ресурсів зволоження й показників морозонебезпеки на 2005-й і 2030-й роки на території України за двома сценаріями: оптимуму голоцену (ОГ) і оптимуму Микулинського міжльодовиков'я (ОММ).
Окрім того було виявлене повсюдне зменшення величин показників радіаційно-теплових ресурсів. Причому в південних і південно-східних регіонах воно більше, ніж у північних і західних. Так, наприклад, у зоні промислового виноградарства сума активних температур на 2030-й рік може зменшитися на 300—400оС і становитиме 2500—2850оС. Зменшується також тривалість періоду активної вегетації, у середньому для південного регіону на 10—15 днів. На 225—250 годин буде коротшою тривалість сонячного сяйва і на 100—200 мДж/м2 сума ФАР за період вегетації.
МОРОЗОНЕБЕЗПЕКА — СЕРЙОЗНА ПРОБЛЕМА
Слід також зазначити, що значний інтерес становлять можливі зміни умов морозонебезпеки. Адже саме вони визначають кордон виноградарства.
Під час досліджень та детального аналізу виявлене підвищення середнього з абсолютних мінімумів температури повітря, як основного показника перезимівлі винограду, до 2030 року на 4оС і зменшення суми негативних температур на 175оС. Відзначається також скорочення зимового періоду на 30 днів (див. табл.).
Прості розрахунки свідчать, що до 2030 року умови зимового періоду в північних і західних регіонах України (Київ, Львів) будуть аналогічними до сучасних умов Одеської області. Середній з абсолютних мінімумів температури повітря підвищиться до -20оС, тривалість холодного періоду зменшиться до 81 дня, а сума негативних температур повітря за зиму зменшиться з 370 і 510 до 202оС.
А ТЕПЕР ЩОДО ВРОЖАЙНОСТІ
Виконані нами розрахунки кліматично обґрунтованих урожаїв винограду в зоні промислового виноградарства з урахуванням можливої зміни умов радіації та зволоження примушують замислитися і, на нашу думку, є надзвичайно важливими для виноградарів.
Так, за калорійності ягід винограду (q) 17020 кДж/кг, можливій сумі ФАР 1250—1350 мДж/м2, співвідношення господарсько-цінної та загальної частин урожаю при стандартній вологості (Km) 80 % і коефіцієнті уніфікації ФАР 1 % можливий потенційний урожай (ПУ) становитиме 160—170 ц/га, а дійсно можливий (ДМУ) — 85—111 ц/га. Нині ж ці врожаї становлять відповідно 179—189 і 64—85 ц/га.
ВИСНОВКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
Отже, отримані науковцями результати дають змогу припустити загальне поліпшення агрокліматичних умов на території України для виноградарства і, що головне, — можливий зсув на північ і північний захід кордону промислового виноградарства та підвищення можливої врожайності винограду.
Однак не слід забувати, що зменшення суми активних температур за вегетаційний період винограду може призвести до зниження цукристості ягід.
Переконані, що надалі слід обов'язково продовжити вивчення тенденцій зміни агрокліматичних ресурсів в Україні та їхнього впливу на кордон промислового виноградарства. Адже детальні дос-лідження зміни агрокліматичних умов і продуктивності винограду в різних регіонах країни та на різному рельєфі, а також комплексний аналіз щодо виноградних насаджень в умовах осіннього періоду як підготовки до перезимівлі та оцінка умов розвитку хвороб є надзвичайно важливими і для науковців, що займаються пошуками шляхів розвитку галузі, і для виноградарів-практиків.
Г.В. Ляшенко,Одеський державний екологічний університет(з матеріалів міжнародного симпозіуму"Виноградарство і виноробство XXI сторіччя")
сделать стартовой
в избранное
