Ўановна редакц≥Ї! ѕо¤сн≥ть, будь ласка, в ¤ких випадках застосовують горизонтальний кордон ≥ дл¤ чого це робл¤ть?
.ѕ≥скун,м. ѕолтава
” р≥зних рег≥онах ”крањни виноградар≥ надають кущам певноњ форми, що найб≥льше в≥дпов≥даЇ б≥олог≥чним особливост¤м сорту, кл≥мату, ірунтовим умовам ≥ зручност≥ догл¤ду за насадженн¤ми. “ак, в укривн≥й зон≥ виноградарства, де кущ≥ на зиму сл≥д укривати землею, набуло поширенн¤
безштамбове в≥¤лове формуванн¤, що забезпечуЇ добре перезимуванн¤ рослин, пластичне п≥д час обр≥зуванн¤ ≥ даЇ змогу отримувати висок≥ врожањ винограду. ” зонах, де виноградники на зиму не вкривають (а це б≥льша частина виноградарських район≥в ”крањни), в останн≥ дес¤тир≥чч¤ застосовують високоштамбове кордонне формуванн¤. «а такого формуванн¤ кущ≥ мають по 1Ч2
штамби заввишки в≥д 80 до 120 см. ¬≥д голови штамба в≥дход¤ть 1Ч2 або 3Ч4 пост≥йних рукави (плеч≥ кордону), на ¤ких розташовуютьс¤ до 7Ч8 р≥жк≥в з плодовими ланками. –≥жки розташовуютьс¤ на рукавах на в≥дстан≥ 25Ч30 см один в≥д одного. ожен р≥жок несе на соб≥ плодову ланку, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з сучка зам≥щенн¤ з 2Ч3 в≥чками та плодовоњ стр≥лки. ѕлодова стр≥лка залежно в≥д б≥олог≥чних особливостей сорту маЇ в≥д 4 до 8Ч9 в≥чок. ¬исокоштамбов≥ в≥¤лов≥ формуванн¤ дають змогу знизити ймов≥рн≥сть пошкодженн¤ зеленого приросту ранньовесн¤ними заморозками ≥ в≥чок низькими температурами у зимовий пер≥од, створюють можлив≥сть п≥двищувати навантаженн¤ кущ≥в в≥чками ≥ отримувати висок≥ врожањ. Ќа них можна застосовувати механ≥зми п≥д час обр≥зуванн¤, чеканки зелених пагон≥в ≥ збиранн¤ врожаю.
«а такого формуванн¤ врожайн≥сть кущ≥в на 25Ч40% вища, а затрати прац≥ по догл¤ду за насадженн¤ми зменшуютьс¤ на 30Ч40% пор≥вн¤но з приземкуватими формуванн¤ми.
ўо таке листопад?ќс≥нь Ч перех≥дний пер≥од у житт≥ виноградноњ рослини, що маЇ своњ особливост≥ та вимагаЇ в≥д господар≥в виконанн¤ певних агротехн≥чних заход≥в. –озкаж≥ть, будь ласка, детальн≥ше про листопад винограду. ¬ чому його особливост≥?
ћ.ѕриходько,м. ћиколањв
¬иноградна рослина прот¤гом року проходить ш≥сть фаз розвитку. ѕ≥д час останньоњ в≥дбуваЇтьс¤ обпаданн¤ лист¤, тобто листопад. ” цей час припин¤Їтьс¤ р≥ст пагон≥в ≥ починаЇтьс¤ ≥нтенсивне њх визр≥ванн¤. —л≥д зазначити, що визр≥ванн¤ пагон≥в не повТ¤зане ≥з строками достиганн¤ ¤г≥д ≥ залежить здеб≥льшого в≥д сили њхнього росту.
ѕ≥д час визр≥ванн¤ пагон≥в у них в≥дбуваютьс¤ значн≥ зм≥ни. “ак, вони поступово набувають жовто-коричневого кольору, ≥нод≥ з пруњновим нальотом, к≥льк≥сть вологи в пагонах значно знижуЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ морфолог≥чн≥, анатом≥чн≥ та б≥ох≥м≥чн≥ процеси. ¬ них накопичуЇтьс¤ запас крохмалю й цукру, утворюЇтьс¤ корковий камб≥й ≥ п≥двищуЇтьс¤ зимост≥йк≥сть пагон≥в ≥ в≥чок. «алежно в≥д сорту в≥чка витримують морози в≥д 16 до 25о—, а пагони Ц в≥д 20 до 27о—. «имост≥йк≥сть в≥чок ≥ пагон≥в нових комплексност≥йких сорт≥в буваЇ нав≥ть вищою, а в амурського дикого винограду в≥чка витримують морози до 30о— ≥ б≥льше.
Ћистопад у сорт≥в з коротким пер≥одом вегетац≥њ в≥дбуваЇтьс¤ рано, ≥нод≥ нав≥ть до настанн¤ ос≥нн≥х приморозк≥в. ÷е так званий природний листопад. ” сорт≥в з довгим пер≥одом вегетац≥њ, ¤к правило, майже не спостер≥гаЇтьс¤ природного листопаду, а лист¤ обпадаЇ лише п≥сл¤ п≥зньоос≥нн≥х приморозк≥в або перших зимових мороз≥в.
¬ укривн≥й зон≥ виноградарства кущ≥ вкривають на зиму землею приблизно на початку жовтн¤, не оч≥куючи листопаду, тобто з лист¤м на лозах. ј на тих рослинах, де зам≥сть звичайного укриванн¤ застосовують високе п≥дгортанн¤ кущ≥в без зн≥манн¤ зелених пагон≥в ≥з шпалери, листки продовжують асим≥лювати до настанн¤ мороз≥в.
ѕ≥д час ц≥Їњ, шостоњ, фази вегетац≥њ винограду зак≥нчують збирати врожай, внос¤ть добрива, заготовл¤ють чубуки дл¤ розмноженн¤ сорт≥в, виконують глибоку оранку ≥ вологозар¤дковий полив.
Ўановна редакц≥Ї! ” ¬ашому журнал≥ не так часто, ¤к мен≥ хот≥лос¤ б, зустр≥чаютьс¤ поради щодо виготовленн¤ вина в домашн≥х умовах та позбавленн¤ його р≥зних вад. –озкаж≥ть, будь ласка, про процес виморожуванн¤. ƒл¤ чого його застосовують?
—.«айченко,«апор≥зька обл.
¬иморожуванн¤ вина у промислов≥й практиц≥ не застосовують, а в домашньому виноробств≥ за необх≥дност≥ воно може стати у нагод≥.
¬иморожуванн¤ вина Ч це процес, коли готове вино взимку винос¤ть на певний час на пов≥тр¤ ≥ ставл¤ть на в≥дкритому м≥сц≥ (не в п≥двал≥). ѕ≥д впливом низькоњ температури в Їмкост¤х починаЇ замерзати вода. Ўар вод¤ного льоду наростаЇ спочатку на внутр≥шн≥х ст≥нках, а пот≥м усе зб≥льшуЇтьс¤. —аме ж вино не вимерзаЇ ≥ залишаЇтьс¤ всередин≥ льоду. ѕробивши верхню льодову к≥рку, р≥дину зливають.
” такий спос≥б можна отримати концентрован≥ше й м≥цн≥ше вино, що м≥ститиме вищий процент спирту та ≥нших складових, зокрема дубильних речовин, ам≥нокислот тощо. ¬иморожен≥ вина збер≥гаютьс¤ значно довше.
–озкаж≥ть, будь ласка, ¤кою маЇ бути оптимальна довжина стр≥лок Ц на 4Ч6 чи 7Ч10 в≥чок? ћожливо це залежить в≥д певних сорт≥в? ’от≥лос¤ б також д≥знатис¤, чи потр≥бно диференц≥ювати довжину стр≥лок залежно в≥д ступен¤ розвитку пагон≥в?
≤.якименко,м. ≥ровоград
¬становити правильне навантаженн¤, ¤ке найб≥льше в≥дпов≥дало б стану кущ≥в, до≠помагаЇ анал≥з врожайност≥ за ми≠нул≥ роки на дан≥й д≥л¤нц≥, плодоносност≥ пагон≥в ≥ середньоњ маси грона даного сорту, цукристост≥ винограду, довжини пагон≥в ≥ ступен¤ њхнього визр≥ванн¤, а також агротехн≥ки, ¤ку застосовували в минул≥ роки ≥ запланували на наступний р≥к.
«окрема, сл≥д враховувати, що на добре зволожених ірунтах плавн≥в у л≥состепових ≥ пол≥ських районах, а також при зрошенн≥ навантаженн¤ маЇ бути значно б≥льшим, н≥ж на виноградниках, де в ірунт≥ немаЇ значного запасу вологи. —воЇчасний ≥ правильний оброб≥ток ірунту, старанний догл¤д за рослинами, внесенн¤ добрив ≥ п≥дживленн¤, систематична бороть≠ба з шк≥дниками та хворобами забезпечують кращий р≥ст кущ≥в ≥ дають можлив≥сть залишати на них б≥льшу к≥льк≥сть в≥чок. ¬арто зазначити, що на кущах, посаджених р≥д≠ко, також залишають б≥льше в≥чок, н≥ж на виса≠джених густо.
ќтже, виноградний кущ потребуЇ певного формуванн¤, що в≥дпов≥датиме грунтово-кл≥матичним умовам ≥ буде зручним дл¤ прац≥ на винограднику. ќкр≥м створенн¤ певноњ форми, кущ≥ винограду щороку обр≥зують, в≥дпов≥дно навантажуючи однор≥чними пагонами, в≥чками, врожаЇм. Ѕез такого п≥др≥зуванн¤ кущ≥ винограду з часом перевантажуватимутьс¤ пагонами й гронами. ќстанн≥ поступово др≥бн≥шатимуть, њхнЇ достиганн¤ зат¤гуватиметьс¤, а в≥дтак Ц виноград втрачатиме ¤к≥сть.
ўоб кущ≥ добре плодоносили ≥ давали високо¤к≥сний виноград, њх сл≥д щороку до набубн¤в≥нн¤ бруньок обр≥зувати, залишаючи плодову ланку, що складаЇтьс¤ ≥з сучка зам≥щенн¤, ¤кий звичайно обр≥зують, залишаючи два в≥чка ≥ плодову стр≥лку з 4Ч6 чи 7Ч10, а то й 12 в≥чками. ƒовжина плодовоњ стр≥лки залежить в≥д б≥олог≥чних особливостей сорту ≥ ступен¤ розвитку однор≥чного пагона. —толов≥ сорти звичайно обр≥зують коротше, бо за короткого обр≥зуванн¤ розвиваютьс¤ б≥льш≥ грона ≥ ¤годи, що надаЇ њм приваблив≥шого вигл¤ду ≥ вони краще достигають.
™ група сорт≥в, ¤к≥ здатн≥ формувати плодоносн≥ бруньки у нижн≥й частин≥ пагона. “ак≥ сорти нин≥ прийн¤то обр≥зувати коротко Ч на 4Ч5 в≥чок. ÷е даЇ змогу заощадити час, уникнувши горизонтального п≥двТ¤зуванн¤ плодових стр≥лок обр≥заних довше Ц на 10Ч12 в≥чок. √оризонтально п≥двТ¤зують довг≥ плодов≥ стр≥лки з метою боротьби з пол¤рн≥стю, тод≥ р≥вном≥рно розвиватимутьс¤ в≥чка по вс≥й довжин≥ пагона. Ѕез горизонтального п≥двТ¤зуванн¤ бруньки, що розташован≥ нижче, не розвиваютьс¤ або слабо ростуть.
оротко обр≥зати можна сорти аберне, ќдеський чорний, јл≥готе ≥ столов≥ сорти з великими ¤годами Ц –анн≥й ћагарача, оролева виноградник≥в, —енсо, „ауш тощо. ” столових сорт≥в, ¤к≥ мають менш≥ грона (ѕерлина —аба, ≤ршањ ќл≥вер, ћадлен јнжевин, ћускат ќштонель тощо), плодов≥ стр≥лки можна обр≥зати на 7Ч8 в≥чок. ƒовшого обр≥зуванн¤ потребують ≥ так≥ поширен≥ сорти, ¤к –кацител≥, ћатраса, “ильтикурук та ≥н. √оловне, що сл≥д обовТ¤зково враховувати, визначаючи довжину обр≥зуванн¤, Ч це сила росту однор≥чних пагон≥в.
Ќа плодоношенн¤ залишають добре розвинут≥ пагони завтовшки 7Ч10 см. ѕагони меншоњ товщини обр≥зають коротше, товст≥ш≥ Ц довше.
„и повТ¤зане сильне ураженн¤ виноградних кущ≥в бактер≥альним раком ≥з зимовим пошкодженн¤м рослин ≥ що робити з раковими наростами?
—.Ѕур¤к,ƒн≥пропетровська обл.
ѕ≥сл¤ зимових пошкоджень ≥нод≥ спостер≥гаЇтьс¤ сильне ураженн¤ кущ≥в бактер≥альним раком. «будником бактер≥ального раку Ї бактер≥њ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у ірунт≥ й уражують, окр≥м виноградних рослин, багато ≥нших деревних пор≥д. –аков≥ пухлини виникають у м≥сц¤х механ≥чних пошкоджень або морозоб≥йних тр≥щин (найчаст≥ше на штамбах ≥ рукавах) ≥ мають вигл¤д пухлин, нарост≥в (рис. 1).
«а значного ураженн¤ бактер≥альним раком кущ≥ в≥дстають у рост≥, слабшають ≥ гинуть. ” щеплен≥й зон≥ виноградарства дуже часто уражуютьс¤ саджанц≥ винограду ще в шк≥лц≥, у м≥сц¤х зрощенн¤ п≥дщепи з прищепою. “ак≥ саджанц≥ не сл≥д висаджувати на пост≥йне м≥сце, бо раков≥ пухлини розростаютьс¤ по колу зрощенн¤, УперењдаючиФ штамбик, ≥ кущ≥ на 5Ч6-й р≥к гинуть.
ћайже вс≥ Ївропейськ≥ сорти не ст≥йк≥ до бактер≥ального раку, особливо чутливий до нього сорт аберне, трохи менше Ч –кацител≥.
¬ укривн≥й зон≥ виноградарства сл≥д добре вкривати кущ≥ на зиму, щоб запоб≥гти пошкодженню морозами. ѕ≥д час застосуванн¤ механ≥зац≥њ на виноградниках не сл≥д допускати пошкоджень кущ≥в ірунтообробними механ≥змами. Ќе можна заготовл¤ти чубуки з виноградник≥в, ¤к≥ заражен≥ бактер≥альним раком.
¬осени або навесн≥ раков≥ нарости треба ретельно зчистити, видалити з виноградника, а уражен≥ м≥сц¤ змастити 5%-ним розчином нафтенату м≥д≥, ¤кий готують з автолу, зеленого мила ≥ м≥дного купоросу. ƒл¤ виготовленн¤ 10 л препарату беруть 8 л автолу, 2 л зеленого мила, 1 кг м≥дного купоросу. ћило розчинюють у 5 л води. ” так≥й же к≥лькост≥ води, але в ≥ншому посуд≥ розчинюють м≥дний купорос, пот≥м обидва розчини п≥д≥гр≥вають до кип≥нн¤ ≥ кипл¤чий розчин м≥дного купоросу вливають невеликою ц≥вкою у розчин зеленого мила. ѕ≥д час зливанн¤ розчин перем≥шують деревТ¤ною м≥шалкою. √усту зелену масу, ¤ка утворилас¤, п≥сл¤ в≥дстоюванн¤ в≥дд≥л¤ють в≥д води.
ѕ≥сл¤ цього в окремому посуд≥ п≥д≥гр≥вають автол. оли в≥н закипить, до нього дадають приготовлений ран≥ше розчин, ретельно перем≥шують ≥ отримують темно-зелену масу, що нагадуЇ домашн≥й сир. ÷е ≥ Ї нафтенат м≥д≥. ƒл¤ його приготуванн¤ сл≥д користуватис¤ т≥льки м≥дним або емальованим посудом.
ƒл¤ л≥куванн¤ бактер≥ального раку можна використовувати карбол≥неум у нерозчиненому вигл¤д≥. ÷им препаратом, ¤к ≥ нафтенатом м≥д≥, змащують м≥сц¤, де були видален≥ раков≥ нарости.
Ќа ел≥тних д≥л¤нках винограду хвор≥ кущ≥ викопують ≥ спалюють.
я винороб-початк≥вець, тому звертаюс¤ до вас ≥з запитанн¤м.ѕ≥д час виготовленн¤ вина в домашн≥х умовах у мене виникла проблема. ¬и¤вл¤Їтьс¤, не вс≥ ¤годи та плоди однаково добре Ув≥ддаютьФ с≥к. „и можна цьому ¤кось зарадити?
—.ћихайленко,м. ривий –≥г
ћТ¤зга таких плод≥в ≥ ¤г≥д ¤к сливи, алича, горобина, ожина, чорниц≥, вишн≥, аірус, смородина важко в≥ддаЇ с≥к. “ому краще до нењ додавати 25 % гар¤чоњ води з температурою 65-70о—. —ум≥ш ретельно перем≥шують ≥ п≥д≥гр≥вають при так≥й температур≥ прот¤гом 25-30 хвилин. ѕот≥м зн≥мають з вогню, дають охолонути приблизно до 30-40о≥ лише п≥сл¤ цього мТ¤згу пресують.
ѓњ також можна п≥д≥гр≥ти, опустивши посуд у каструлю з гар¤чою водою. —≥к, ¤кий вичавлюють, маЇ насичене гарне забарвленн¤ ≥ приЇмний аромат.
« чого починаЇтьс¤ створенн¤ форми?–озкаж≥ть, будь ласка, з чого починаЇтьс¤ створенн¤ форми куща. ћожливо, ≥снують ¤к≥сь певн≥ особливост≥.
‘. р¤чко, м. анев
Ѕезумовно, створенн¤ форми починаЇтьс¤ з виведен≠н¤ штамба. ƒл¤ цього прот¤гом перших двох рок≥в житт¤ на кущ≥ вирощують один або два (в≥дпов≥дно до к≥лькост≥ штамб≥в) найрозвинут≥ших пагони. ўоб стимулювати њхн≥й сильний р≥ст, п≥д час обр≥зуванн¤ за≠лишають по 2Ч3 в≥чка. ¬арто також застосувати кореневе п≥дживленн¤ р≥дкими добривами.
ѕри виконанн≥ зелених операц≥й видал¤ють пасинки, а пагонам в≥д≠разу надають вертикального положенн¤, п≥дв'¤зуючи њх до к≥лк≥в або до дроту шпа≠лери.
« метою прискоренн¤ виведенн¤ форми п≥сл¤ дос¤гненн¤ пагонами необх≥дноњ дл¤ створенн¤ штамба довжини, њхн≥ верх≥вки прищи≠пують, внасл≥док чого розвиватимутьс¤ пасинки на верх≥вках пагон≥в. Ќаступного року њх використовують дл¤ формуванн¤ основи кордон≥в або рукав≥в, залишаючи на них по 3Ч4 в≥чка.
«годом, у наступн≥ роки, кордони або ру≠кави дорощують у довжину до середини в≥дстан≥ м≥ж сус≥дн≥ми кущами. јле не сл≥д забувати своЇчасно видал¤ти вс≥ боков≥ пагони у зеленому стан≥ на штамбах, бо зап≥зн≥ле зр≥зуванн¤ њх секаторами призводить до утворенн¤ ран, ¤к≥ послаблюють р≥ст кущ≥в ≥ зменшу≠ють њх довгов≥чн≥сть.
ћинулого року наш≥ ¤блун≥ вродили на славу Ч ≥ сам≥ куштували, ≥ сус≥дам роздавали. ј ще вир≥шили зробити ¤блучне вино. ўоправда, вийшло воно у нас посереднЇ за смаком.
–озкаж≥ть, будь ласка, чи вс≥ сорти ¤блук можна використовувати дл¤ виготовленн¤ вина? ≤, мабуть, Ї ще ¤к≥сь секрети, ¤к≥ сл≥д враховувати.
≤.—курих≥н,ћиколањвська обл
якщо у вас обмежена к≥льк≥сть цукру, то дл¤ виготовленн¤ ¤блучного вина краще брати найцукрист≥ш≥ сорти ¤блук. ’оча використовувати можна будь-¤к≥, нав≥ть дички, але тод≥ треба додавати набагато б≥льше цукру.
ўодо особливостей, то процес отриманн¤ ¤блучного вина в≥дзначаЇтьс¤ пов≥льним початком брод≥нн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вм≥ст азотистих речовин у соку незначний пор≥вн¤но з ≥ншими плодами.
‘ах≥вц≥ рад¤ть зм≥шувати ¤блучний с≥к з ≥ншими. Ќаприклад, вишневим, малиновим, черешневим, сливовим або чорносмородиновим, ¤к≥ багатш≥ на б≥лок. —п≥вв≥дношенн¤ Ц 2:1 або 3:1. “аке зм≥шуванн¤ сок≥в, кр≥м цього, позитивно впливатиме у майбутньому на стаб≥льн≥сть вина.
Ўановна редакц≥Ї! «вертаюс¤ до вас ≥з проханн¤м. –озкаж≥ть, будь ласка, у чому переваги високоштамбового виноградника.
¬.“ерещенко,„еркаська обл.
¬исокоштамбовий виноградник маЇ багато переваг. “ут створюютьс¤ спри¤тлив≥ м≥крокл≥матичн≥ умови. «окрема, рац≥ональне розм≥щенн¤ пагон≥в ≥ лист¤ позитивно впливаЇ на њхнЇ осв≥тленн¤, зб≥льшуЇтьс¤ енерг≥¤ фотосинтезу, посилю≠Їтьс¤ пров≥трюванн¤ кущ≥в, а в≥дтак, зменшуЇтьс¤ ураженн¤ кущ≥в такими хворобами ¤к м≥льдью та с≥ра гниль.
ќбс¤г багатор≥ч≠ноњ деревини на високоштамбовому винограднику значно б≥льший, що спри¤Ї зб≥льшенню запасу по≠живних речовин, ¤к≥ п≥двищують плодоносн≥сть пагон≥в.
Ћози виноградних кущ≥в та в≥чка ст≥йк≥ше перенос¤ть зниженн¤ температур завд¤ки доброму ви≠зр≥ванню пагон≥в ≥ вищому розташуванню в≥д земл≥ основноњ маси приросту, де створюЇтьс¤ пор≥вн¤но кращий температурний режим пов≥тр¤ взимку. ћенш небезпеч≠ними також стають ранн≥ ос≥нн≥ та п≥зн≥ весн¤н≥ приморозки, бо температура пов≥тр¤ на висот≥ 100-120 см в≥д земл≥ звичайно вища, н≥ж на поверхн≥ ірунту.
«а високоштамбовоњ системи формуванн¤ можна звести до м≥н≥муму виконанн¤ таких операц≥й ≥з зеленими частинами ку≠ща, ¤к прищипуванн¤ верх≥вок пагон≥в, че≠канка, а ≥нколи й обламуванн¤ пагон≥в.
’очу отримати детальну консультац≥ю спец≥ал≥ста з питанн¤, ¤ке мене дуже ц≥кавить: коли найкраще проводити вологозар¤дковий полив ≥ дл¤ чого в≥н потр≥бен?
ќ. ѕетрова,’ерсонська обл.
¬иноград в ”крањн≥ вирощують здеб≥льшого в зон≥ посушливого землеробства. ÷е рослина, ¤ка значно краще в≥д ≥нших с≥льськогосподарських культур витримуЇ посуху, але чутливо реагуЇ на зрошенн¤ Ч врожайн≥сть кущ≥в п≥двищуЇтьс¤ у 1,5Ч2 рази пор≥вн¤но з богарним виноградарством. ¬ ”крањн≥ академ≥ком ј.ƒ.Ћ¤нним ≥ доктором с≥льськогосподарських наук ≤.¬.Ўевченко в ≤¬≥¬ ≥м. ¬.™.“ањрова розроблена технолог≥¤ вирощуванн¤ зрошуваного виноградника, зг≥дно з ¤кою встановлено, коли саме вегетац≥йн≥ та вологозар¤дков≥ поливи Ї найнеобх≥дн≥шими дл¤ виноградних рослин.
” практиц≥ застосовують р≥зн≥ види полив≥в: по борознах, борознах-щ≥линах, дощуванн¤, п≥дземне ≥ крапельне зрошенн¤. Ќайпоширен≥шим з них Ї полив по борознах, але найефективн≥шим Ц крапельне зрошенн¤, ¤ке забезпечуЇ отриманн¤ врожаю до 20 т з 1 га за найменших витрат води.
ƒл¤ отриманн¤ високих урожањв винограду (15Ч25 т/га) необх≥дно в≥д 4,5 до 6 тис. м3/га води. Ќайб≥льша потреба його у вод≥ спостер≥гаЇтьс¤ приблизно з другоњ половини червн¤ до вересн¤, тобто у пер≥од ≥нтенсивного росту ≥ початку достиганн¤ ¤г≥д. «а вегетац≥ю звичайно поливають 2Ч3 рази: дв≥ч≥ ранн≥ й середн≥ сорти й трич≥ Чп≥зн≥. Ќа звичайних та п≥вденних чорноземах норма поливу коливаЇтьс¤ у межах в≥д 870 до 900 м3/га, на суп≥щаних, дерново-п≥щаних ірунтах Ц в≥д 530 до 870 м3/га.
¬перше поливають п≥сл¤ зак≥нченн¤ цв≥т≥нн¤ винограду, тобто приблизно в середин≥ червн¤, вдруге Ц у друг≥й декад≥ липн¤, втретЇ Ц у перш≥йЧдруг≥й декадах серпн¤. Ќе сл≥д поливати виноград п≥д час достиганн¤ ¤г≥д, оск≥льки зак≥нчуЇтьс¤ р≥ст шк≥рки ¤годи. ≤ коли кущ≥ р¤сно полити, то п≥д натиском вологи ¤годи зб≥льшуватимутьс¤, њхн¤ шк≥рка почне тр≥скатис¤, що призведе до масового гнитт¤ винограду.
як зазначалос¤ вище, найб≥льша потреба винограду у вод≥ припадаЇ на л≥тньо-ос≥нн≥й пер≥од. ¬осени ірунт на д≥л¤нц≥ п≥сл¤ збиранн¤ врожаю маЇ дуже низький запас вологи. “ому виноградники часто вход¤ть у зимовий пер≥од з великим деф≥цитом вологи, що негативно позначаЇтьс¤ на перезимуванн≥ кущ≥в Ч ірунт легко ≥ глибоко промерзаЇ, пошкоджуючи кореневу систему рослин. ¬≥дбуваЇтьс¤ також зимове висушуванн¤ надземного приросту кущ≥в, внасл≥док чого нав≥ть за незначного зниженн¤ температури пошкоджуютьс¤ центральн≥ найплодоносн≥ш≥ бруньки ≥ луб однор≥чних пагон≥в.
ќсь чому за технолог≥Їю, розробленою в≥домими фах≥вц¤ми, передбачено вологозар¤дковий полив, ¤кий спри¤Ї помТ¤кшенню м≥крокл≥мату на винограднику, забезпечуЇ краще перезимуванн¤ кущ≥в ≥ постачаЇ достатню к≥льк≥сть вологи рослинам у ранньовесн¤ний пер≥од, коли њм необх≥дно багато вологи ≥ поживних речовин дл¤ початкового росту корен≥в, розвитку молодих зелених пагон≥в ≥ формуванн¤ майбутнього врожаю.
√либина зволоженн¤ ірунту за вологозар¤дкових полив≥в становить 1,2Ч1,5 м, за вегетац≥йних Ц 1 м.
¬ибираючи д≥л¤нку п≥д зрошуваний виноградник, сл≥д визначити ≥ обовТ¤зково врахувати глибину зал¤ганн¤ п≥дірунтових вод. Ќа суп≥сках це, ¤к правило, 2,5Ч3 м, на легких середньосуглинкових ірунтах Ц 3Ч4, на важких суглинкових Ц 5Ч6 м. Ќа звичайних ≥ п≥вденних чорноземах п≥д плантаж внос¤ть 50Ч60 т/га орган≥чних добрив, 2Ч3 т/га суперфосфату, 1,5Ч2 т/га кал≥йноњ сол≥. ѕлоща живленн¤ рослин залежить в≥д сили росту кущ≥в певного сорту ≥ становить 3Ч3,5 х 1,5Ч2 м. ‘ормуванн¤ Ц кордон з висотою штамба 70Ч120 см. Ќа зрошуваних виноградниках навантаженн¤ кущ≥в в≥чками маЇ
бути вище у 1,5Ч2 рази пор≥вн¤но з незрошуваними. ќбламуванн¤ зайвих пагон≥в, здеб≥льшого безпл≥дних, ≥ чеканка зеленого приросту Ї обовТ¤зковими агрозаходами. ўоб отримувати врожай близько 15 т/га, на п≥вденних чорноземах необх≥дно раз на два роки вносити 30 т/га перегною ≥ щороку 6 ц/га суперфосфату, 4,5 ц/га с≥рчанокислого амон≥ю ≥ 3 ц/га кал≥йноњ сол≥. ќдночасно з поливами внос¤ть 30Ч35 кг/га азоту, фосфору, кал≥ю. Ѕажано ще зд≥йснювати позакореневе п≥дживленн¤ основними добривами та м≥кроелементами у звичайних дозах.
ћинулого року наш≥ ¤блун≥ вродили на славу Ч ≥ сам≥ куштували, ≥ сус≥дам роздавали. ј ще вир≥шили зробити ¤блучне вино. ўоправда, вийшло воно у нас посереднЇ за смаком.
–озкаж≥ть, будь ласка, чи вс≥ сорти ¤блук можна використовувати дл¤ виготовленн¤ вина? ≤, мабуть, Ї ще ¤к≥сь секрети, ¤к≥ сл≥д враховувати.
≤.—курих≥н,ћиколањвська обл
якщо у вас обмежена к≥льк≥сть цукру, то дл¤ виготовленн¤ ¤блучного вина краще брати найцукрист≥ш≥ сорти ¤блук. ’оча використовувати можна будь-¤к≥, нав≥ть дички, але тод≥ треба додавати набагато б≥льше цукру.
ўодо особливостей, то процес отриманн¤ ¤блучного вина в≥дзначаЇтьс¤ пов≥льним початком брод≥нн¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вм≥ст азотистих речовин у соку незначний пор≥вн¤но з ≥ншими плодами.
‘ах≥вц≥ рад¤ть зм≥
„асто в л≥тератур≥ можна зустр≥ти висл≥в "жируюча лоза". –озкаж≥ть, будь ласка, детальн≥ше, що це таке. «а ¤ких умов паг≥н або лоза можуть стати жируючими ≥ ¤к цього уникнути?
ћ. овальчук, м. ривий –≥г
ƒл¤ нормального розвитку кущ≥в необх≥дно дотримуватис¤ правил виконанн¤ обовТ¤зкових агротехн≥чних прийом≥в, зокрема обр≥зуванн¤ надземноњ частини виноградноњ рослини.
ущ≥ р≥зних сорт≥в мають р≥зну силу росту пагон≥в ≥ врожайн≥сть. ‘ах≥вц¤ми встановлено, ¤кщо на кущ≥ до осен≥ виростають 8Ч10 пагон≥в завдовжки 80Ч120 см ≥ завтовшки б≥л¤ основи 7Ч12 мм, то такий кущ вважають нормально розвинутим. Ќавесн≥ п≥д час обр≥зуванн¤ на ньому можна залишити повноц≥нне навантаженн¤ в≥чками, а в≥дтак ≥ отримати добрий урожай ¤г≥д.
ѕроте в окрем≥ роки, особливо п≥сл¤ суворих зим, спостер≥гаЇтьс¤ значна загибель в≥чок Ч до 60Ч80 %. ѕ≥д час обр≥зуванн¤ такий кущ не можна на повну силу навантажити в≥чками. “од≥ розвиваЇтьс¤ недостатн¤ к≥льк≥сть зелених пагон≥в, а коренева система залишаЇтьс¤ сильною. ¬она несе до надземних частин рослини багато вологи ≥ поживних речовин, в≥д чого
зелен≥ пагони починають Ђжируватиї Ц сильно рости ≥ до осен≥ виростають завдовжки до 2Ч2,5 м ≥ завтовшки понад 13 мм. “ак≥ пагони ≥ називають жируючими. ¬они мають сильно розвинену серцевину, тому всередин≥ неначе порожньот≥л≥ Ц соломист≥. ¬они менш плодоносн≥ ≥ не так≥ ст≥йк≥ до неспри¤тливих умов зими Ц морозу, р≥зких перепад≥в температури.
ущ≥, що мають жируюч≥ пагони, з року в р≥к недовантажуютьс¤ ≥ не дають бажаного врожаю. ўоб такого не в≥дбувалос¤, коли жируюч≥ пагони виростуть до 10Ч15 см, необх≥дно њх прищипувати, тод≥ розвиватимутьс¤ пасинки, за рахунок ¤ких ≥ п≥двищують навантаженн¤ п≥д час весн¤ного обр≥зуванн¤. ѕ≥сл¤ чого кущ≥ будуть нормально розвиватис¤.
ѕагони, що жирують, не сл≥д також використовувати дл¤ формуванн¤ штамб≥в, рукав≥в. ÷е т≥льки зашкодить розвитку кущ≥в.
сделать стартовой
в избранное
