’очу звернути увагу читач≥в на такий випадок. ≤нод≥ здаЇтьс¤, що й не було справжньоњ зими, бо м≥н≥мальна температура в середньому становила м≥нус 16Ч18о—. “≥льки в окрем≥ дн≥ ≥ нав≥ть не дн≥, а години вона знижувалас¤ до Ц22Ч23о—, що за нормальних умов не повинно негативно вплинути на в≥чка винограду. ѕроте, ви¤вл¤Їтьс¤, що виноградники дуже постраждали в≥д мороз≥в. ƒо реч≥, позначитис¤ можуть й ≥нш≥ фактори, скаж≥мо, насл≥дки минулор≥чноњ посухи, коли слабо насичен≥ водою пагони втрачають ст≥йк≥сть до мороз≥в.
јнал≥зи на окремих сортах та д≥л¤нках п≥сл¤ зими показали (залежно в≥д стану кущ≥в, навантаженн¤, внесенн¤ добрив, зрошенн¤), що загибель в≥чок на техн≥чних ≥ столових сортах винограду коливалас¤ в≥д 50Ч60 до 94%. ј в зниженн¤х рельЇфу, нав≥ть у невеликих улоговинах (1,5Ч2 м) в≥чка загинули майже повн≥стю.
Ќа поверхн≥ сн≥гу в де¤ких м≥сц¤х температура може знижуватис¤ нав≥ть до м≥нус 28о—, тод≥ спостер≥гаЇтьс¤ так зване перехопленн¤ штамб≥в ≥ п≥дмерзанн¤ однор≥чних молодих пагон≥в (на р≥вн≥ сн≥гу). ƒе кущ≥ не вкрит≥ на зиму, там насл≥дки зимових мороз≥в, зазвичай, ви¤вл¤ютьс¤ ще г≥ршими. ј от п≥д сн≥гом в≥чка збер≥гаютьс¤ нормально.
ўо необх≥дно робити в такому раз≥? Ќасамперед, не посп≥шати з обр≥зуванн¤м винограду. јдже на присадибн≥й д≥л¤нц≥ ви встигнете його зробити прот¤гом 1Ч2 дн≥в. –аджу залишити цю роботу на к≥нець березн¤Чпочаток кв≥тн¤, коли вже ч≥тко можна буде проанал≥зувати масштаби загибел≥ в≥чок, пророщуючи чубуки або розр≥зуючи кожний з них п≥сл¤ вимочуванн¤. Ћише зважаючи на це можна починати обр≥зуванн¤.
якщо загибель в≥чок на присадибних д≥л¤нках становитиме 50Ч60 або нав≥ть 70%, то гарний урожай отримаЇте т≥льки за рахунок пропорц≥йного зб≥льшенн¤ навантаженн¤ у 2Ч2,5 раза, залишаючи найрозвинут≥ш≥ лози ≥ достатню к≥льк≥сть сучк≥в зам≥щенн¤. якщо ж загибель в≥чок дос¤гне 80Ч90%, то на кущах раджу залишити вс≥ нормально визр≥л≥ лози, обр≥завши њх на 10Ч12 в≥чок. —початку необх≥дно зробити попереднЇ обр≥зуванн¤, а остаточне виконати одночасно з обламуванн¤м ≥ видаленн¤м стр≥лок на початку травн¤, коли розпуст¤тьс¤ в≥чка. оли ж в≥чка загинули на 95Ч100%, то варто зр≥зати вс≥ лози до 2Ч3 в≥чок, щоб в≥дновити кущ за рахунок спл¤чих ≥ кутових бруньок.
≤ ще. ¬раховуючи минулор≥чне ураженн¤ виноградних кущ≥в чорною пл¤мист≥стю (звичайна чорна пл¤мист≥сть розвиваЇтьс¤ на перших п'¤ти в≥чках), на вс≥х сортах, зокрема ст≥йких, необх≥дно обр≥зати лози на 10Ч12 в≥чок. Ќезважаючи на те, що перш≥ п'¤ть в≥чок можуть загинути взимку, за рахунок подовженн¤ лоз ц≥лком можливо отримати нормальний урожай.
Ќапровесн≥, одразу п≥сл¤ обр≥зуванн¤, бажано обробити кущ≥ 2%-ним фунг≥цидом ƒЌќ , а на початку розпусканн¤ бруньок проти чорноњ пл¤мистост≥ та хвороб деревини Ч 1,5%-ним розчином бордоськоњ р≥дини.
ћ.≤.÷ехоновський,м. «апор≥жж¤
¬≤ƒ ќЋ≈ ÷≤…Ќќ√ќ ¬»Ќќ√–јƒЌ» ј ƒќ “ќ¬ј–Ќќ√ќ
ѕ≥сл¤ публ≥кац≥њ в журнал≥ У¬иноград. ¬иноФ моЇњ статт≥ Уќсобливост≥ п≥вн≥чного виноградарстваФ ¤ отримав дес¤тки лист≥в. ÷е мене приЇмно здивувало ≥ водночас спантеличило.
ѕриЇмно, що в ус≥х област¤х ”крањни люди почали дедал≥ масов≥ше вирощувати виноград. ј вразила та к≥льк≥сть проблем ≥ невир≥шених питань, ¤к≥ виникають у початк≥вц≥в п≥д час догл¤ду за ним.
як п≥двищити рентабельн≥сть виноградника?
ѕрот¤гом к≥лькох рок≥в ¤ працював над проблемами зниженн¤ трудозатрат ≥ п≥двищенн¤ рентабельност≥ присадибного виноградарства. ≤нод≥ доводилос¤ це робити нав≥ть методом проб ≥ помилок. Ќе давало спокою таке питанн¤: ¤к все ж таки перевести колекц≥йний виноградник на товарне рентабельне виробництво. јдже за однакових затрат прац≥ в≥ддача кожного куща була ≥ншою, ≥нод≥ з р≥зницею на 2Ч3 пор¤дки.
“ак, на шестир≥чних кущах одр¤нки врожай 2000 року був 20,1;12,3;5,6;4,8 кг. ÷е змусило мене визначити економ≥чну доц≥льн≥сть кожного куща. ћушу визнати: результати часто були невт≥шними.
„ому так в≥дбувалос¤ в мене та й в ≥нших виноградар≥в-аматор≥в? ѕершопричиною, гадаю, Ї те, що багато хто з нас висаджуЇ виноградник, не маючи к≥нцевоњ конкретноњ мети, а, так би мовити, навманн¤. Ќаприклад, почув схвальн≥ в≥дгуки Ч придбав са≠джанець, побачив на ринку модн≥ сорти Ч посадив. ¬ир≥с виноград Ч розчарувавс¤.
“ак ≥нод≥ створюютьс¤ колекц≥йн≥ типи виноградника з великою к≥льк≥стю кущ≥в. ј ¤к щодо њхньоњ рентабельност≥? ¬ивчаючи проблему, переконавс¤, що причинами незадов≥льноњ рентабельност≥ Ї:
Ч низьк≥ врожањ на присадибному винограднику;
Ч незадов≥льний товарний вигл¤д грон ≥ ¤г≥д;
Ч п≥знЇ достиганн¤ (коли на ринку багато винограду та ≥нших фрукт≥в ≥ ц≥на на них падаЇ);
Ч погане цукронакопиченн¤, розтр≥скуванн¤ ¤г≥д тощо.
—л≥д зазначити, що нав≥ть форма ≥ кол≥р ¤г≥д мають значенн¤ дл¤ конкурентноздатност≥ й ц≥ни на виноград певного сорту.
јнал≥зуючи вищезгадан≥ проблеми, звернув увагу на те, що на середньорослих ≥ середньослаборослих кущах врожањ менш≥. ѕ≥д час викорчовуванн¤ зТ¤сувалос¤, що њхн¤ коренева система значно менша, ≥ корен≥, використавши поживн≥ речовини та основн≥ м≥кроелементи навколо себе, не можуть забезпечити високого врожаю. “ому кущ≥ швидко стар≥ють,
незважаючи на достатнЇ азотне ≥ фосфорно-кал≥йне кореневе та позакореневе п≥дживленн¤.
оренев≥й систем≥ Ч нов≥ сили
¬их≥д було знайдено Ч необх≥дно зм≥цнити кореневу систему, надаючи њй нових сил. ѕо методу в≥дсадк≥в 1Ч2 нижн≥ пагони довжиною 2Ч2,5 м ¤ почав прикопувати на глибину 30Ч40 см. „ерез р≥к залишен≥ к≥нцев≥ пагони обр≥зував ≥ в≥дсадок перетворювавс¤ на могутню кореневу систему. ористуючись цим методом, переводив кущ≥ на м≥сце ран≥ше викорчуваних. ¬≥д маточного куща робив хрестопод≥бн≥ в≥дсадки ≥ в≥д цього блоку трьох кущ≥в з Їдиною кореневою системою через р≥к отримував гарний урожай. ÷ей метод прийн¤тний дл¤ тих, кому бракуЇ часу Ч в≥н даЇ змогу заощадити 2Ч3 роки.
—ередньослаборосл≥ й середньоросл≥ сорти необх≥дно перещеплювати на високоросл≥ п≥дщепи. ќднак не завжди прищепи успадковують найкращ≥ ¤кост≥, ≥ це також сл≥д враховувати.
ѕотреба в зм≥цненн≥ кореневоњ системи наштовхнула на думку, що нов≥ саджанц≥ сл≥д висаджувати в≥дсадками 2Ч3-метровоњ довжини, укладаючи њх у ¤му к≥льцепод≥бно.
ћушу зазначити, що сад≥нн¤ молодих кущ≥в м≥ж старими неможливе, бо стар≥ њх пригн≥чуватимуть. ќкр≥м того, у мене багато кущ≥в було розташовано так, що вони отримували одноб≥чне осв≥тленн¤ листковоњ маси. ƒовелос¤ зм≥нювати напр¤мок одноплощинних вертикальних шпалер, а де було можливо Ч взагал≥ перейшов на двоплощинн≥, що значно п≥двищило ¤к≥сть ≥ к≥льк≥сть урожаю.
—ерйозну увагу необх≥дно прид≥лити винограднику в пер≥од закладанн¤ ембр≥ональних кв≥ткових бруньок, враховуючи, що в≥д закладанн¤ кв≥ткових утворень у бруньках до збиранн¤ врожаю минаЇ 14Ч15 м≥с¤ц≥в. ” цей час кущ≥ сл≥д поливати, позакоренево ≥ п≥д кор≥нь п≥дживлювати ≥з застосуванн¤м м≥кродобрив. јле головне Ч на них не повинно бути н≥чого зайвого, тобто необх≥дне рац≥ональне обр≥зуванн¤ частини однор≥чних лоз ≥ стар≥ших г≥лок, а також ретельний догл¤д за кущами. ќск≥льки кущ≥ витрачають багато поживних речовин на пагони та лист¤, ¤к≥ активно ростуть, а нам необх≥дно спр¤мувати њхн≥ зусилл¤ на закладанн¤ врожаю наступного року, то розвТ¤зати проблему можна, систематично видал¤ючи пасинки та прор≥джуючи лист¤ тощо.
ўодо погодних умов, то ¤ пост≥йно записую, ¤ка була погода ≥ середньодобова температура в червн≥ м≥с¤ц≥. ÷е мен≥ допомагаЇ зор≥Їнтуватис¤, виконуючи ос≥ннЇ обр≥зуванн¤ та наступн≥ операц≥њ з зеленими частинами куща. ѕ≥д час ус≥х цих операц≥й звертаю увагу на в≥дстань м≥ж вузлами й товщину пагон≥в. якщо вони др≥бн≥ й тонк≥, значить росли в неспри¤тливих погодних умовах ≥ могли нав≥ть не закласти кв≥ткових бруньок. «вичайно це буваЇ в зон≥ 2Ч4-њ бруньки за середньодобовоњ температури менше 20о—. “ому, вважаю, дл¤ укривноњ зони виноградарства коротке обр≥зуванн¤ на 3Ч4 бруньки Ї ризикованим, а в≥дтак ¤ перестав його застосовувати.
¬ипробуванн¤ витримують не вс≥ сорти
Ѕезперечно, п≥д час закладанн¤ присадибного виноградника сл≥д прид≥л¤ти значну увагу сортовому п≥дбору. јле ¤ким сортам в≥ддати перевагу, доведетьс¤ вир≥шувати вам самост≥йно. јдже нин≥ багато фермерських ≥ приватних господарств вирощують ≥ продають саджанц≥ р≥зних сорт≥в, що р≥зн¤тьс¤ за строками достиганн¤, зовн≥шн≥м вигл¤дом грон та смаковими ¤кост¤ми ¤г≥д тощо. Ѕ≥льш≥сть сорт≥в,
¤к≥ пропонуютьс¤, ранн≥, високоврожайн≥, ст≥йк≥ до хвороб. ќднак не менш важливим Ї також њхн¤ пристосован≥сть до грунтово-кл≥матичних умов того чи ≥ншого рег≥ону ”крањни.
“ак, спостер≥гаючи за Уповед≥нкоюФ багатьох сорт≥в у наш≥й укривн≥й зон≥, особисто ¤ переконавс¤, що де¤к≥ з них доведетьс¤ вибракувати. ј серед тих, що пройшли випробуванн¤, можу назвати р¤д сорт≥в, зокрема Ћюбаву, јркад≥ю рожеву та ≥нш≥.
—при¤тлив≥ умови дл¤ запиленн¤
«вернув увагу на те, що в моњй кл≥матичн≥й зон≥, де в пер≥од цв≥т≥нн¤ часто бувають дощ≥ й р≥зк≥ зниженн¤ середньодобовоњ температури, сорти з ж≥ночим типом кв≥тки погано запилюютьс¤, та й на ≥нших сортах формуютьс¤ зр≥джен≥ грона або ¤годи горошатьс¤. ƒовелос¤ видал¤ти листки в зон≥ кв≥ток ≥ пров≥трювати автомоб≥льним чи наст≥льним вентил¤тором. ј в тих випадках, коли кущ≥ знаходилис¤ далеко в≥д двостатевих ≥ не було можливост≥ посадити поруч кущ-запилювач, на кущах з ж≥ночим типом кв≥тки вирощував додатковий рукав ≥ прищеплював на нього окул≥руванн¤м ≥нший сорт, ¤кий за товарн≥стю був не г≥рший, а строки цв≥т≥нн¤ у них зб≥галис¤.
Ќа власному досв≥д≥ переконавс¤, що дл¤ сорт≥в ¬≥ктор≥¤, ‘лам≥нго, Ћора, еша-1, ѕодарунок «апор≥жжю, у ¤ких цв≥т≥нн¤ в≥дбуваЇтьс¤ з 12 по 18 червн¤, добрими запилювачами ≥ прищепами Ї “омайський, Ћюбава, –ос≥йський —увен≥р, јлий-2.
ущ≥-запилювач≥ намагаюс¤ не перевантажувати, ≥накше може затриматис¤ початок цв≥т≥нн¤, а в≥дтак кущ≥ з ж≥ночим типом кв≥тки не встигнуть запилитис¤.
—л≥д враховувати також, що на запл≥дненн¤ кв≥ток дуже впливають волог≥сть ≥ температура пов≥тр¤ п≥д час цв≥т≥нн¤. —каж≥мо, ¤кщо в цей час стоњть спекотна суха погода, то запл≥дненн¤ взагал≥ може не в≥дбутис¤. ѕ≥двищена волог≥сть також негативно впливаЇ на пилок, ¤кий може в≥дсир≥ти.
Ќадм≥рне п≥дживленн¤ т≥льки шкодить
ќдного року на сортах –изамат, Ѕолгар≥¤ ≥ ѕлевен з≥брав малий урожай. Ќе роз≥бравшись у чому справа, вир≥шив додатково п≥дживити великою к≥льк≥стю азотних ≥ фосфорно-кал≥йних добрив. ќднак зам≥сть оч≥куваного зб≥льшенн¤ врожаю отримав жируюч≥ пагони, а врожай ще зменшивс¤.
ѕ≥зн≥ше, п≥д час анал≥зу ірунту, з'¤сувалос¤, що тривалий надлишок добрив призв≥в до його засоленн¤ та зниженн¤ д≥¤льност≥ корисних м≥кроорган≥зм≥в. 3емл¤ практично стала мертвою. «а рахунок вологи кущ≥ не жили, а мучилис¤. ƒовелос¤ зн≥мати верхн≥й шар ірунту, завозити новий, високо¤к≥сний, а також зменшувати навантаженн¤ на кущ≥. ѕ≥сл¤ цього вони неначе ожили, нав≥ть лист¤ набуло звичайного насичено-зеленого кольору.
« того часу обовТ¤зково враховую, ск≥льки к≥лограм≥в винограду отримав з кожного куща ≥ намагаюс¤ компенсувати винесенн¤ поживних речовин з ірунту з розрахунку на 1 кг урожаю: 5Ч8 г азоту, 2Ч4 г фосфору, 6Ч10 г кал≥ю у чистому вигл¤д≥. « урахуванн¤м поправочних коеф≥ц≥Їнт≥в норма на кущ становить: 200Ч220 г ам≥ачноњ сел≥три, 460Ч500 г суперфосфату, 600Ч620 г кал≥магнез≥њ. ќдин раз на 3Ч4 роки восени вношу по 15Ч20 кг кур¤чого посл≥ду в к≥льцев≥ р≥вчачки навколо куща на в≥дстан≥ одного метру в≥д штамба.
ƒл¤ позакореневого п≥дживленн¤ використовую гумат, ¤кий зб≥льшуЇ утворенн¤ хлороф≥лу, що спри¤Ї посиленню фотосинтезу. ќднак гумат не можна використовувати разом з бордоською р≥диною ≥ хлорокисом м≥д≥, бо вони його нейтрал≥зують.
ќсобливо ефективне п≥дживленн¤ до цв≥т≥нн¤.
ƒес¤тками рок≥в трава (дерен), що росла на моЇму винограднику, заважала проникненню достатньоњ к≥лькост≥ вологи п≥сл¤ атмосферних опад≥в, кисню в зону корен≥в, пог≥ршувала аерац≥ю та нагр≥ванн¤ ірунту. ƒовелос¤ перекопати м≥жр¤дд¤ й п≥дживити њх кур¤чим посл≥дом.
≤ ще. ѕринцип поливу: чим б≥льше, тим краще нер≥дко призводить до засоленн¤ ірунту, вимиванн¤ поживних речовин на глибину, недос¤жну дл¤ корен≥в, розтр≥скуванн¤ ¤г≥д, а в≥дтак Ч до значноњ втрати врожаю, особливо в дощову ос≥нь. ќсобисто ¤ перейшов на дозований полив з урахуванн¤м нормативноњ потреби рослин у р≥зн≥ фази росту. ќс≥нн≥й зар¤дковий полив Ч 70Ч80 л на кущ, вегетац≥йний Ч 50Ч70 л на площу живленн¤ куща. ≤ обовТ¤зково сл≥д ор≥Їнтуватис¤ на поправочн≥ коеф≥ц≥Їнти дл¤ даноњ кл≥матичноњ зони.
Ќагадаю, що механ≥чний склад ірунту пр¤мо впливаЇ на врожай винограду. “ому щоб прискорити укор≥ненн¤ чубук≥в та покращити р≥ст ≥ розвиток кущ≥в, необх≥дно допомогти рослинам, тобто ще п≥д час закладанн¤ виноградника ретельно п≥дготувати ірунт.
ƒогл¤даючи за виноградником, мен≥ доводилос¤ розвТ¤зувати й ≥нш≥ проблеми, ¤к≥ нер≥дко виникали. “ак, шестир≥чний кущ ™лени (V-46-46) не давав гарних урожањв, грона в нього були масою 200Ч250 г. јле в≥н мав своЇр≥дний мускатний присмак, що подобавс¤ моњм р≥дним, тому й залишили кущ. “а одного разу в знайомого виноградар¤ побачив кущ≥ ™лени, на ¤ких урожай був до 8Ч9 кг ≥ грона масою 500Ч600 г. «амисливс¤, чому ж так в≥дбуваЇтьс¤?
ѕрот¤гом трьох рок≥в намагавс¤ зб≥льшити в≥ддачу в≥д цього сорту та, на жаль, результат залишивс¤ незм≥нним. ј причина дуже проста: ви¤вл¤Їтьс¤, ¤ посадив кореневласний саджанець невдалого слабкого клону, ≥ тепер залишавс¤ лише один вих≥д Ч видалити кущ.
«важаючи на те, що ¤к≥сн≥ м≥кродобрива (а не п≥дробки) купити важко, розчини дл¤ позакореневого п≥дживленн¤ нер≥дко готую сам. «окрема роблю водний розчин попелу в≥д спалюванн¤ лози, попередньо в≥дсто¤вши його. ÷е надзвичайно ефективне добриво дл¤ виноградних кущ≥в.
орисними також позакоренев≥ п≥дживленн¤ рослин у пер≥од тривалоњ в≥дсутност≥ дощ≥в, що мають багато переваг: змивають пил з листк≥в, очищають пори, п≥дтримують лист¤ в активному стан≥, посилюючи фотосинтез.
«азвичай на кущах залишаю, залежно в≥д розм≥р≥в грон, 20Ч30 пагон≥в, але з гронами 15Ч25. Ќормою вважаю 9Ч11 пагон≥в на 1 м2 площ≥. ÷е забезпечуЇ нормальну осв≥тлен≥сть листковоњ маси ≥ не виснажуЇ кущ≥в.
ƒуже важливо не перевантажувати кущ≥, бо ≥накше вони не закладають зачатк≥в суцв≥ть, а ¤кщо й закладають, то в процес≥ росту вони перетворюютьс¤ на вусики ≥, ¤к насл≥док, Ч втрачаЇтьс¤ урожай.
ƒогл¤д за виноградником маЇ стати приЇмним
¬иноградарство, ¤к на мене, Ч т¤жка й коп≥тка прац¤. ƒехто з цим може не погодитис¤, вважаючи що вирощуванн¤ винограду Ї, так би мовити, приЇмною прогул¤нкою по винограднику. јле ж це зовс≥м не так. ≤ хоча справа ц¤ не така вже й легка, та виноградарство в ”крањн≥ поступово в≥дроджуЇтьс¤. ≤ щоб прискорити цей процес, ¤к зазначалос¤ вище, його необх≥дно зробити рентабельним. “≥льки тод≥ догл¤д за виноградником стане приЇмним, бо його власники почнуть отримувати досить вагом≥ прибутки.
ѕ≥двод¤чи п≥дсумки, ≥нод≥ запитую себе, ¤ким же ви¤вивс¤ результат виконаноњ роботи? Ќабутий п≥д час догл¤ду за виноградником досв≥д вдалос¤ зберегти ≥ примножити, використавши ≥ врахувавши його. ј в≥дтак Ч зменшилас¤ к≥льк≥сть кущ≥в, п≥двищилас¤ рентабельн≥сть виноградника, його конкурентноспроможн≥сть. ћенше стало марноњ прац≥ ≥ тепер б≥льше часу можу прид≥лити виконанню ≥нших агротехн≥чних заход≥в. —ередн¤ врожайн≥сть куща на моЇму винограднику зб≥льшилас¤ на 2Ч2,5 кг, а на окремих кущах Ч до 3Ч4 кг. ќтож, раджу ≥ вам, шановн≥ читач≥, скористатис¤ моњми порадами ≥ зробити своњ виноградники високорентабельними.
≤ ще хочу нагадати, що виноградна лоза завжди в≥дчуваЇ турботу ≥ сторицею в≥дд¤чуЇ своњм працьовитим турботливим господар¤м.
¬.¬.√ончаренко,„еркаська обл.
Ѕ≥льше уваги кишмишним сортам
Ѕезнас≥нн≥ сорти Ц це певна група сорт≥в, що становл¤ть найб≥льшу ц≥нн≥сть у св≥товому сортимент≥ винограду. ≤ справа тут не т≥льки у в≥дсутност≥ в њхн≥х ¤годах нас≥нн¤, хоча це також дуже важливо, бо споживанн¤ такого винограду приЇмн≥ше й естетичн≥ше, а й у можливост≥ ширшого використанн¤ з≥браного врожаю. “ак, з вирощеного безнас≥нного винограду нав≥ть у кл≥матичних умовах ƒн≥пропетровщини можливе виготовленн¤ кишмишу (сушеного винограду), смак ¤кого буде досить гармон≥йним, а вм≥ст цукру Ц достатньо високим. Ѕ≥льш≥сть безнас≥нних сорт≥в не мають грубоњ шк≥рочки ≥
њх можна використовувати дл¤ приготуванн¤ компот≥в, сок≥в ≥ нав≥ть вин. ќдним словом, ц≥ сорти мають ширш≥, ун≥версальн≥ш≥ можливост≥ використанн¤ пор≥вн¤но з ≥ншими сортами винограду.
“радиц≥йно вважаЇтьс¤, що кишмишн≥ сорти в центральн≥й частин≥ ”крањни дають не дуже висок≥ врожањ, але переконаний, що це твердженн¤ стосуЇтьс¤ лише середньоаз≥атських сорт≥в, дуже вибагливих до на¤вност≥ довготривалого тепла з сумою активних температур не менше 3000Ч3500о—.
Ќов≥ сучасн≥ сорти, дл¤ виведенн¤ ¤ких використовували Ївропейськ≥ г≥бриди у р≥зних комб≥нац≥¤х, мають значно вищу ст≥йк≥сть до хвороб ≥ мороз≥в та п≥двищену врожайн≥сть. ÷ьому спри¤Ї ≥ виконанн¤ виноградар¤ми певних агротехн≥чних заход≥в, зокрема формуванн¤ кущ≥в з великою площею живленн¤, обробка њх спец≥альними препаратами, що стимулюють р≥ст ≥ п≥двищують урожайн≥сть рослин (г≥берел≥н, г≥берсиб, тур), зб≥льшенн¤ навантаженн¤ кущ≥в зеленими пагонами з наступним видаленн¤м безпл≥дних. ”се це даЇ змогу отримувати висок≥ врожањ безнас≥нних сорт≥в (на р≥вн≥ стандартних столових ≥ техн≥чних сорт≥в).
ѕосильний вклад у поширенн¤ та прискорене розмноженн¤ кишмишних сорт≥в внос¤ть науковц≥ –ос≥њ, ”крањни, ћолдови. ѕост≥йно поповнюЇтьс¤ сортимент кишмиш≥в завд¤ки творч≥й прац≥ вчених Ѕолгар≥њ, ”горщини, ёгослав≥њ, —Ўј та ≥нших держав.
ƒо групи кишмишних сорт≥в належать т≥ з них, в ¤годах ¤ких повн≥стю в≥дсутнЇ або Ї в невелик≥й к≥лькост≥ недорозвинуте нас≥нн¤. ≤ хоча переважна б≥льш≥сть безнас≥нних сорт≥в маЇ високу цукрист≥сть ¤г≥д, але вони невелик≥ або середн≥ за розм≥ром. ѕроте велик≥ красив≥ грона масою 500Ч1500 г ≥ б≥льше повн≥стю компенсують цей недол≥к. Ќин≥ у св≥т≥ проводитьс¤ селекц≥йна робота по виведенню кишмишних сорт≥в з б≥льшими ¤годами. ¬ажливим дос¤гненн¤м учених з багатьох крањн Ї також нов≥ сучасн≥ сорти, що в≥дзначаютьс¤ ранньостигл≥стю, ошатн≥стю грон та ¤г≥д тощо.
ћо¤ особиста зац≥кавлен≥сть щодо вирощуванн¤ безнас≥нних сорт≥в з роками дедал≥ зростаЇ. ” колекц≥њ знайшли своЇ м≥сце сорти ишмиш лучистий, √олд кишмиш, –омулус, –усбол, –усбол пол≥пшений, ѕерлет, √‘-311, √‘-342 ( ишмиш угорський). ћоњй родин≥ подобаютьс¤ сушен≥ ¤годи сорт≥в √олд кишмиш, групи –усбол≥в, ѕерлет тощо. —орт –омулус використовуЇмо дл¤ приготуванн¤ вина з ориг≥нальним смаковим букетом. ишмиш лучистий, окр≥м неперевершеноњ краси грон ≥ ¤г≥д, маЇ чудовий мускатний смак ≥ небезп≥дставно вважаЇтьс¤ одним з найкращих сорт≥в у сучасному виноградарств≥.
ћайже вс≥ сорти, про ¤к≥ йшла мова, Ї ц≥лком конкурентноспроможними. –еал≥зують њх на ринку за ц≥нами, не нижчими, н≥ж за виноград сорт≥в еша-1, Ћора, јркад≥¤, одр¤нка, Ќад≥¤ ј«ќ—, ѕлевен комплексност≥йкий.
якщо ж до вищеназваних кишмишних сорт≥в додати ще к≥лька нових, зокрема з п≥зн≥шим строком достиганн¤, то можна створити так званий споживчий конвеЇр винограду, про ¤кий мр≥Ї багато господар≥в присадибних д≥л¤нок. (ўоб визначити строки достиганн¤, пропоную скористатис¤ таблицею, ¤ку ¤ склав, вивчаючи кишмишн≥ сорти винограду в умовах ƒн≥пропетровщини.)
¬агомим доповненн¤м до власноњ аматорськоњ колекц≥њ винограду можуть бути також сорти ишмиш новочеркаський, ишмиш ј«ќ—, ишмиш запор≥зький, ишмиш ћагарача, ишмиш молдавський.
ўодо сорту ишмиш молдавський, то мушу зазначити, що в≥н хоча й маЇ меншу ст≥йк≥сть до м≥льдью пор≥вн¤но з ≥ншими сортами, але переважаЇ њх за розм≥ром грон (800Ч1500 г) ≥ ¤г≥д (5Ч8 г), що ставить його на один щабель з найперспективн≥шими сучасними сортами. ÷≥нн≥сть ишмишу молдавського пол¤гаЇ ще й у тому, що за використанн¤ поширених способ≥в збер≥ганн¤ у звичайному п≥двал≥ в≥н може збер≥гатис¤ дуже довго Ч до 4Ч6 м≥с¤ц≥в, не втрачаючи при цьому своњх смакових ≥ поживних ¤костей.
Ќасамк≥нець хочу сказати, що сушений виноград тривалий час може збер≥гатис¤, м≥стить велику к≥льк≥сть цукру, орган≥чних кислот, багато в≥там≥н≥в ≥ м≥неральних сполук. ¬≥н посилюЇ кровооб≥г ≥ волод≥Ї широким спектром л≥кувальних властивостей. ќтож давайте прид≥л¤ти б≥льше уваги вирощуванню кишмишних сорт≥в, що дарують людин≥ тепло ≥ енерг≥ю сонц¤ у смачних соковитих ¤годах!
≤. .Ўрам,ƒн≥пропетровська обл.
ѕро вирощуванн¤ саджанц≥в подбаЇмо з осен≥
¬и вир≥шили закласти власний виноградник, проте одразу ж постаЇ питанн¤, де придбати ¤к≥сний садивний матер≥ал. “ак уже склалос¤, що найчаст≥ше саджанц≥ купують у незнайомих людей на ринку, ¤к≥ здеб≥льшого не мають н≥¤кого у¤вленн¤ про вирощуванн¤ винограду. як правило, це звичайн≥ перекупники, мета ¤ких Ц дешевше купити ≥ дорожче продати. ≤ ¤кщо при цьому ¤к≥сть саджанц¤ покупець може оц≥нити в≥зуально, то щодо його сорту доводитьс¤ в≥рити продавцев≥ на слово. ј це слово не завжди зб≥гаЇтьс¤ з д≥йсн≥стю. ≤ згодом стаЇ дуже прикро за зга¤ний час ≥ чимал≥ кошти, викинут≥ на в≥тер, коли розчарований початк≥вець отримуЇ перш≥ врожањ.
ј тим часом у ваших сус≥д≥в чи знайомих росте ≥ плодоносить виноград, ¤кий вам подобаЇтьс¤, ≥ ви б охоче вирощували такий же сорт на власн≥й д≥л¤нц≥, отримуючи насолоду ≥ висок≥ врожањ смачних ¤г≥д. ќсь тод≥, мабуть, сад≥вник-аматор ≥ починаЇ замислюватис¤ над питанн¤м щодо вирощуванн¤ саджанц≥в самотужки. “о ¤к же њх зрештою виростити, щоб ≥ часу пот≥м не шкодувати ≥ розчаруванн¤ не отримати? –озпов≥м про св≥й досв≥д, можливо в≥н стане комусь у пригод≥.
–озпочинаЇмо ≥з загот≥вл≥ лоз
Ћозу нар≥зую на 6Ч8 в≥чок восени, п≥сл¤ листопаду ≥ до настанн¤ сталих мороз≥в. «азвичай це буваЇ наприк≥нц≥ жовтн¤ Ч на початку листопада. «аготовлену лозу проти пл≥сн¤ви раджу обробити 0,2%-ним розчином фундазолу, а ¤кщо цього препарату у вас немаЇ, скористайтес¤ рожевим розчином марганцевокислого кал≥ю (1 г на 10 л води). ѕробував обробл¤ти лозу перед закладанн¤м на збер≥ганн¤ 1%-ною бордоською сум≥шшю Ц результати теж були гарн≥.
«бер≥гаю лози у п≥двал≥, присипавши њх вологим п≥ском (при стисканн≥ грудочка п≥ску повинна збер≥гати свою форму ≥ не розсипатис¤). “емпература у п≥двал≥ маЇ бути не вище +4Ч6о—. ¬зимку заготовлен≥ лози пер≥одично огл¤даю, перев≥р¤ючи, чи не зТ¤вилас¤ пл≥сн¤ва, ≥ за необх≥дност≥ зволожую п≥сок.
якщо п≥двалу немаЇ, невелику к≥льк≥сть чубук≥в можна збер≥гати на нижн≥й полиц≥ холодильника у пол≥етиленовому пакет≥. ѕопередньо њх нар≥зують завдовжки 30Ч40 см (на 3Ч4 в≥чка), оброблюють в≥д пл≥сн¤ви ≥ злегка п≥дсушують. ”зимку чубуки пер≥одично д≥стають ≥з холодильника, огл¤дають ≥ пров≥трюють.
¬иб≥р д≥л¤нки
ƒл¤ вирощуванн¤ ¤к≥сних саджанц≥в, що в майбутньому стануть довгов≥чними ≥ високопродуктивними виноградними кущами, велике значенн¤ маЇ виб≥р земельноњ д≥л¤нки, правильна орган≥зац≥¤ шк≥лки, передсадивний оброб≥ток ірунту та ¤к≥сть садивного матер≥алу. јле спочатку зупинимос¤ детальн≥ше на вибор≥ м≥сц¤. ¬≥двод¤чи земельну д≥л¤нку п≥д шк≥лку, сл≥д виходити з того, що молода виноградна лоза надзвичайно вибаглива до св≥тла ≥ тепла. “ому дл¤ вирощуванн¤ саджанц≥в вибираю д≥л¤нку земл≥, що прот¤гом усього дн¤ добре осв≥тлюЇтьс¤ сонцем. «а таких умов краще в≥дбуваЇтьс¤ вегетац≥¤ саджанц≥в, вони менше уражуютьс¤ хворобами ≥ швидше ростуть.
«агалом вважаЇтьс¤, що виноград не вибагливий до ірунту, але, переконаний, що ¤к≥сть вирощених саджанц≥в значною м≥рою залежить ≥ в≥д ірунтових умов та п≥дготовки земельноњ д≥л¤нки. “ому починаю готувати ірунт п≥д шк≥лку заздалег≥дь, ще з осен≥. ќранку (перекопуванн¤) проводжу на глибину 25Ч30 см, внос¤чи при цьому на 1 м2 до 5 кг перегною-сипцю, 30 г фосфорних ≥ 20 г кал≥йних добрив. Ќавесн≥ д≥л¤нку, в≥дведену п≥д шк≥лку, культивую. ѕер≥одично розпушую ірунт з метою утриманн¤ вологи ≥ знищенн¤ сход≥в бурТ¤н≥в. ¬ останн≥й декад≥ кв≥тн¤, за 5Ч7 дн≥в до висаджуванн¤ чубук≥в, ірунт перекопую, внос¤чи при цьому 30 г азотних добрив на 1 м2. ѕ≥сл¤ перекопуванн¤ д≥л¤нку старанно розр≥внюю грабл¤ми, а за 3Ч4 дн≥ до висаджуванн¤ накриваю чорною пол≥етиленовою пл≥вкою, щоб краще прогр≥вавс¤ ірунт, збер≥галас¤ волога ≥ тепло, не росли бурТ¤ни. ¬иконанн¤ таких п≥дготовчих агрозаход≥в забезпечить у майбутньому найкращ≥ умови дл¤ розвитку корен≥в ≥ сильного росту саджанц≥в, що спри¤тиме висок≥й продуктивност≥ виноградноњ шк≥лки.
ѕ≥дготовка чубук≥в
Ќаприк≥нц≥ кв≥тн¤ Ч у перших числах травн¤ лозу д≥стаю з п≥двалу ≥ нар≥зую чубуки завдовжки 30Ч40 см (на 3Ч4 в≥чка). ƒл¤ вирощуванн¤ кореневласних саджанц≥в (щеплених не вирощую) нижн≥й зр≥з роблю п≥д самим вузлом, а верхн≥й Ц на 1,5Ч2 см вище в≥чка. ЌижнЇ в≥чко не виламую, воно може знадобитис¤ у майбутньому, ¤кщо за ¤кихось причин надземна частина куща загине.
Ќар≥зан≥ чубуки параф≥ную. ƒл¤ цього на вод¤н≥й бан≥ нагр≥ваю параф≥н до температури 80о—. ѕор¤д ставлю посуд з холодною водою. ¬ерхню частину чубука (верхнЇ в≥чко ≥ зр≥з) опускаю у параф≥н, пот≥м швидко вит¤гую ≥ занурюю у воду ÷ю процедуру виконую ¤комога швидше, щоб не запарилис¤ ≥ не загинули в≥чка. ѕ≥сл¤ параф≥нуванн¤ чубуки, звТ¤зан≥ по сортах, на добу ставлю нижн≥ми к≥нц¤ми у посуд з водою, бажано з мТ¤кою (дощовою).
ўоб не п≥дсихали чубуки, посуд з ними накриваю мокрою ганч≥ркою, а зверху Ц пол≥етиленовою пл≥вкою. ѕ≥сл¤ вимочуванн¤ у вод≥ дл¤ кращого коренеутворенн¤ на добу замочую њх у розчин≥ гетероауксину або чаркору, дотримуючись ≥нструкц≥й, що додаютьс¤ до препарат≥в.
якщо ж названих препарат≥в немаЇ, застосовую водний розчин гумату натр≥ю, що прискорюЇ утворенн¤ кв≥т≥в ≥ достиганн¤ ¤г≥д, п≥двищуЇ њхню ¤к≥сть, а також врожайн≥сть та ст≥йк≥сть рослин до неспри¤тливих навколишн≥х умов, Ч 1 чайна ложка на 10 л води. јле за використанн¤ гумату натр≥ю раджу попередньо не вимочувати чубуки у вод≥, а одразу ставити на 2 доби в цей розчин, занурюючи на третину њхньоњ довжини. “емпература у прим≥щенн≥ маЇ бути 20Ч25о—. ѕ≥сл¤ вимочуванн¤ складаю чубуки у мокру м≥шковину, а зверху обгортаю њх пол≥етиленовою пл≥вкою. “епер вони готов≥ до висаджуванн¤.
ƒо реч≥, п≥сл¤ вимочуванн¤ розчини стимул¤тор≥в можна вилити п≥д плодоносн≥ кущ≥ або згодом полити висаджен≥ чубуки.
—ад≥нн¤ Ч важливий етап
ѕочинаю висаджувати чубуки у перших числах травн¤. ѕеред цим пл≥вку, ¤кою накривав д≥л¤нку дл¤ майбутньоњ шк≥лки, згортаю в рулон. •рунт, де планую висадити перший р¤д чубук≥в, промиваю двома в≥драми теплоњ води за температури близько 30о—. «нову розгортаю пл≥вку над м≥сцем майбутнього р¤ду, зверху кладу на нењ рейку або металеву трубку завдовжки 1,5 м, що в≥дпов≥даЇ ширин≥ пл≥вки. ѕот≥м роблю на н≥й м≥тки через кожн≥ 10 см ≥ навпроти цих позначок ножем з нешироким лезом прор≥зую отвори, куди ≥ висаджую чубуки винограду, заглиблюючи њх у ірунт на 10Ч15 см. ¬≥дступаю в≥д цього р¤ду чубук≥в на 45 см, знову поливаю ірунт водою, розгортаю пл≥вку, роблю отвори ≥ висаджую другий р¤д. “ак повторюю, доки не буде засаджена вс¤ д≥л¤нка. ѕ≥сл¤ цього кожний р¤д чубук≥в поливаю зверху по пл≥вц≥ в≥дром теплоњ води, щоб зникли (замулилис¤) порожнини, ¤к≥ утворилис¤ п≥д час висаджуванн¤. рањ пл≥вки притискаю металевими прутиками або деревТ¤ними рейками, щоб њњ не здував в≥тер.
’очу звернути увагу читач≥в ≥ на такий важливий момент. ѕ≥д час набубн¤в≥нн¤ в≥чок необх≥дно уважно огл¤нути рослинки, зайв≥ обламати, залишаючи дл¤ росту лише одне Ч верхнЇ. ѕроводити цю операц≥ю до сад≥нн¤ чубук≥в недоц≥льно, оск≥льки верхнЇ в≥чко може ви¤витис¤ нежиттЇздатним. Ѕ≥льше н≥¤ких операц≥й, у тому числ≥ й зелених, щодо формуванн¤ саджанц≥в прот¤гом вегетац≥њ не виконую.
ѕ≥дживленн¤ ≥ поливи
¬перше п≥дживлюю саджанц≥ кур¤чим посл≥дом (1:20), насто¤ним прот¤гом к≥лькох дн≥в. –облю це наприк≥нц≥ травн¤, приблизно через м≥с¤ць п≥сл¤ висаджуванн¤ чубук≥в, поЇднуючи п≥дживленн¤ з поливом. Ќа 1 р¤д завдовжки 1,5 м витрачаю 1 в≥дро настою ≥ 1Ч2 в≥дра води (залежно в≥д вологост≥ ірунту).
ƒруге п≥дживленн¤ виконую через 15Ч20 дн≥в п≥сл¤ першого повним розчином основних м≥неральних добрив з додаванн¤м гумату натр≥ю (2 г на 10 л). ўе через два тижн≥ знову п≥дживлюю рослини настоЇм кур¤чого посл≥ду у тих самих дозах, що й першого разу.
ѕоливаю шк≥лку за необх≥дност≥. онтроль за станом вологост≥ ірунту проводжу раз на тиждень Ч п≥дн≥маю край пл≥вки ≥ в≥зуально встановлюю волог≥сть ірунту та необх≥дн≥сть поливу.
ƒл¤ кращого визр≥ванн¤ приросту в серпн≥ трич≥ з ≥нтервалом у 7Ч10 дн≥в позакоренево п≥дживлюю рослини розчином фосфорних ≥ кал≥йних добрив. √отую його так: 200 г суперфосфату заливаю водою ≥ настоюю 1Ч2 доби, пер≥одично пом≥шуючи. ” друг≥й посудин≥ розчин¤ю 100 г с≥рчанокислого кал≥ю. ѕот≥м розчини обережно зн≥маю з осаду, заливаю в обприскувач ≥ додаю води, довод¤чи обТЇм до 10 л. “епер можна п≥дживлювати рослини.
Ќагадаю, що розчини готують у скл¤ному або емальованому посуд≥. ” раз≥ в≥дсутност≥ м≥неральних добрив, њх можна зам≥нити деревним попелом, що м≥стить багато кал≥ю, а також фосфор та ≥нш≥ поживн≥ речовини. ƒл¤ приготуванн¤ настою беру л≥трову банку попелу ≥ заливаю њњ 10 л води, настоюю прот¤гом 2 д≥б. ѕот≥м проц≥джую ≥ обробл¤ю шк≥лку по Узеленому конусуФ.
¬ирощуванн¤ шк≥лки на пл≥вц≥, вважаю, маЇ багато переваг, зокрема запоб≥гаЇ розтр≥скуванню ірунту, довше збер≥гаЇ вологу. ƒо того ж, п≥д час кожного поливу або дощу корисн≥ речовини потрапл¤ють безпосередньо до корен≥в рослин ≥ п≥дживлюють њх.
ўоб саджанц≥ росли здоровими
«а сезон, аби запоб≥гти ураженню молодих рослинок хворобами ≥ шк≥дниками, 3Ч4 рази обробл¤ю шк≥лку х≥м≥чними препаратами. ѕерший ≥ другий раз роблю це одночасно з обробкою плодоносного виноградника: вперше за 7Ч10 дн≥в до цв≥т≥нн¤, а вдруге Ц коли ¤годи будуть завб≥льшки з горошину.
–ешту обробок виконую в раз≥ необх≥дност≥. ’≥м≥чн≥ препарати обовТ¤зково чергую: перший раз використовую арцерид (30 г на 10 л води), другий Ц 1%-ну бордоську сум≥ш, а трет≥й раз оброблюю ридом≥лом голд (25 г на 10 л).
ƒл¤ боротьби з оњд≥умом до вищеназваних розчин≥в додаю 3Ч4 г “≤Ћ“-250 або 100 г колоњдноњ с≥рки. ƒобр≥ результати у боротьб≥ з ц≥Їю хворобою отримував, коли обробл¤в шк≥лку байлетоном, 25% Ч 5 г на 10 л води.
«а такого догл¤ду саджанц≥ винограду виростають здоровими ≥ сильними. ќтож, особисто ¤ переконаний, що при вирощуванн≥ саджанц≥в немаЇ н≥чого другор¤дного ≥ несуттЇвого, а не¤к≥сний догл¤д у майбутньому може позначитис¤ на довгов≥чност≥ й урожайност≥ виноградних кущ≥в.
≤з задоволенн¤м в≥дпов≥м ус≥м виноградар¤м-початк≥вц¤м на питанн¤, ¤к≥ њх зац≥кавили.
сделать стартовой
в избранное
